1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тремтючий

тремтю́чий

-а, -е, рідко.

Те саме, що тремтячий 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тремтючий — тремтю́чий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. тремтючий — ТРЕМТЮ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що тремтя́чий 2. Поздоровкавшись із сином, спиняється [батько] поглядом на змилених тремтючих конях: – Чого це гнали так? – Прикрутило, тату, – синове обличчя потемніло. – Гості в Хорлах, непрохані гості... (О. Словник української мови у 20 томах
  3. тремтючий — ТРЕМТЛИ́ВИЙ (який часто й коротко трясеться, тремтить), ТРЕМТЯ́ЧИЙ (ТРЕМТЮ́ЧИЙ), ТРІПОТЛИ́ВИЙ, ТРЕ́ПЕТНИЙ (ТРЕ́ПІТНИЙ), ТРЕПЕТЛИ́ВИЙ рідко, ТРЕМКИ́Й рідко. — Пор. 1. тремті́ти. Словник синонімів української мови
  4. тремтючий — ТРЕМТЮ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що тремтя́чий 2. Поздоровкавшись із сином, спиняється [батько] поглядом на змилених тремтючих конях: — Чого це гнали так? — Прикрутило, тату, — синове обличчя потемніло. Словник української мови в 11 томах