трензель

тре́нзель

-я, ч.

1》 Металеві вудила для управління конем за допомогою натискування на язик і кути рота, а також ланцюжок для утримання мундштука в роті коня.

|| Вуздечка з вудилами.

2》 муз. Те саме, що трикутник 3).

3》 спец. Механізм, що складається з чотирьох циліндричних зубчастих коліс із радіальним перемиканням.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трензель — тре́нзель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. трензель — див. вуздечка, удила Словник чужослів Павло Штепа
  3. трензель — тре́нзель (нім. Trense) металеві вудила, використовувані для управління конем. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. трензель — ТРЕ́НЗЕЛЬ, я, ч. 1. Металеві вудила для управління конем за допомогою натискування на язик і кути рота, а також ланцюжок для утримання мундштука в роті коня. Словник української мови у 20 томах
  5. трензель — ВУДИ́ЛА мн. (залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня), ТРЕ́НЗЕЛЬ, ЦУ́ГЛІ заст.; МУНДШТУ́К (додаткові металеві деталі з підіймальною розпинкою біля піднебіння, за допомогою яких легше правити конем). Словник синонімів української мови
  6. трензель — Тре́нзель, -зля; тре́нзлі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. трензель — ТРЕ́НЗЕЛЬ, я, ч. 1. Металеві вудила для управління конем за допомогою натискування на язик і кути рота, а також ланцюжок для утримання мундштука в роті коня. Словник української мови в 11 томах