1. Великий тлумачний словник сучасної мови

трибунний

трибу́нний

-а, -е.

Власт., притаманний трибунові (у 2 знач.).

|| Який має риси, властиві трибунові.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трибунний — трибу́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. трибунний — ТРИБУ́ННИЙ, а, е. Власт., притаманний трибунові (у 2 знач.). Поетичне слово Рильського в ці роки [Великої Вітчизняної війни] набуло незвичайної кличної, трибунної, агітаційної сили (з наук. літ.); // Який має риси, властиві трибунові. Словник української мови у 20 томах
  3. трибунний — ТРИБУ́ННИЙ, а, е. Власт., притаманний трибунові (у 2 знач.). Поетичне слово Рильського в ці роки [Великої Вітчизняної війни] набуло незвичайної кличної, трибунної, агітаційної сили (Не ілюстрація.., 1967, 99); // Який має риси, властиві трибунові. Словник української мови в 11 томах