тривіальний

Значення в інших словниках

1. тривіальний — Тривіа́льний: — Тривіа́льна школа: початкова школа [46-1;46-2] — тривіальна школа: сільська початкова школа [I] Словник з творів Івана Франка
2. тривіальний — тривіа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
3. тривіальний — тривіа́льний (лат. trivialis, від trivium – перехрестя шляхів) звичайний, буденний, заяложений, позбавлений свіжості й оригінальності. Словник іншомовних слів Мельничука
4. тривіальний — ТРИВІА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Позбавлений новизни; заяложений, не оригінальний. Нема чого забивати баки самому собі тривіальними фразами та банальними, непотрібними думками (Леся Українка); // Занадто звичайний, простий. Іти не хотілося. Словник української мови у 20 томах
5. тривіальний — БАНА́ЛЬНИЙ (неоригінальний, надто звичайний, позбавлений свіжості, своєрідності), ПЛО́СКИЙ (ПЛАСКИ́Й), ТРИВІА́ЛЬНИЙ книжн. Автор смикає свого героя за ниточку, і все робиться так, як належить за банальними прописами (С. Словник синонімів української мови
6. тривіальний — ТРИВІА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Позбавлений новизни; заяложений, не оригінальний. Нема чого забивати баки самому собі тривіальними фразами та банальними, непотрібними думками (Л. Укр., III, 1952, 680); // Занадто звичайний, простий. Іти не хотілося. Словник української мови в 11 томах