тривіальний
БАНА́ЛЬНИЙ (неоригінальний, надто звичайний, позбавлений свіжості, своєрідності), ПЛО́СКИЙ (ПЛАСКИ́Й), ТРИВІА́ЛЬНИЙ книжн. Автор смикає свого героя за ниточку, і все робиться так, як належить за банальними прописами (С. Журахович); Адвокатські прийоми, добірні фрази, пласкі дотепи полонили деяких слухачів (І. Ле); В житті доводиться контролювати себе загальновідомими істинами, навіть коли ці істини на перший погляд виглядають тривіальними (Ю. Смолич). — Пор. загальновідо́мий, шабло́нний.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тривіальний — Тривіа́льний: — Тривіа́льна школа: початкова школа [46-1;46-2] — тривіальна школа: сільська початкова школа [I] Словник з творів Івана Франка
- тривіальний — тривіа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- тривіальний — тривіа́льний (лат. trivialis, від trivium – перехрестя шляхів) звичайний, буденний, заяложений, позбавлений свіжості й оригінальності. Словник іншомовних слів Мельничука
- тривіальний — ТРИВІА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Позбавлений новизни; заяложений, не оригінальний. Нема чого забивати баки самому собі тривіальними фразами та банальними, непотрібними думками (Леся Українка); // Занадто звичайний, простий. Іти не хотілося. Словник української мови у 20 томах
- тривіальний — -а, -е, книжн. Позбавлений новизни; заяложений, не оригінальний. || Занадто звичайний, простий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тривіальний — ТРИВІА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Позбавлений новизни; заяложений, не оригінальний. Нема чого забивати баки самому собі тривіальними фразами та банальними, непотрібними думками (Л. Укр., III, 1952, 680); // Занадто звичайний, простий. Іти не хотілося. Словник української мови в 11 томах