тризна

ПО́МИНКИ (обрядовий обід за упокій померлого), ПО́МИНИ, ТРИ́ЗНА заст., уроч., поет., ПО́МИН заст., МЕРЛИ́НИ діал., КОМА́ШНЯ (КУМА́ШНЯ) діал.; ДЕВ'ЯТИ́НИ (дев'ятого дня по смерті); СОРОКОВИ́НИ (сорокового дня по смерті). Його поховали.. Потім були поминки. Багато пили, аж до безпам'ятства. Багато плакали (І. Ципердюк); Було там усього, були там добрі помини нашому Тихонові (Г. Квітка-Основ'яненко); Жінки ішли з плачем, несли страви для тризни. Чоловіки збиралися з щитами і мечами (С. Скляренко); Мовчки вернули на помин, Що громадяни знесли, Якось не складувавсь гомін, Навіть дяки не пили (П. Грабовський); На всяку ж пригоду — і слово. Чи хрестини, чи мерлини, а без нього не обійдеться (М. Олійник); (Жандарм:) А тут що? Празник якийсь, комашня чи поминки? (І. Франко); Без баби в їхньому селі ще жодні похорони не відбувались, ні дев'ятини, ні сороковини, ні річні поминки (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тризна — три́зна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тризна — див. ТРАПЕЗА Словник синонімів Караванського
  3. тризна — [тризна] -зние, д. і м. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. тризна — Поминки, мерлини, див. спомини, панахида Словник чужослів Павло Штепа
  5. тризна — ТРИ́ЗНА, и, ж. 1. У стародавніх слов'ян – завершальна частина поховального обряду, що складалася з поминальної учти, військових ігор і різних змагань. Словник української мови у 20 томах
  6. тризна — -и, ж. 1》 У стародавніх слов'ян – завершальна частина поховального обряду, що складалася з поминальної учти, військових ігор і різних змагань. 2》 уроч. Те саме, що поминки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тризна — ТРИ́ЗНА, и, ж. 1. У стародавніх слов’ян — завершальна частина поховального обряду, що складалася з поминальної учти, військових ігор і різних змагань. Словник української мови в 11 томах