1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тримач

трима́ч

-а, ч.

1》 Пристрій для тримання чогось.

2》 Власник цінних паперів, а також прав на купівлю (продаж), здійснення певних операцій з цінними паперами тощо.

Номінальний тримач — юридична особа, зареєстрована в системі ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тримач — трима́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тримач — ТРИМА́Ч, а́, ч. Пристрій для тримання чогось. Робочі органи на повідцевих брусах і граділях [культиватора] розставляють в два ряди уступами з допомогою коротких і довгих тримачів (з наук. літ.); Крапля розплавленого скла падає у форму. Словник української мови у 20 томах
  3. тримач — ТРИМА́Ч, а́, ч. Пристрій для тримання чогось. Робочі органи на повідцевих брусах і граділях [культиватора] розставляють в два ряди уступами з допомогою коротких і довгих тримачів (Механ. і електриф.., 1953, 108); Крапля розплавленого скла падає у форму. Словник української мови в 11 томах