тримач
ТРИМА́Ч, а́, ч.
Пристрій для тримання чогось.
Робочі органи на повідцевих брусах і граділях [культиватора] розставляють в два ряди уступами з допомогою коротких і довгих тримачів (з наук. літ.);
Крапля розплавленого скла падає у форму. В цю мить її охоплюють спеціальні тримачі, що нагадують металеві руки (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тримач — трима́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тримач — -а, ч. 1》 Пристрій для тримання чогось. 2》 Власник цінних паперів, а також прав на купівлю (продаж), здійснення певних операцій з цінними паперами тощо. Номінальний тримач — юридична особа, зареєстрована в системі ведення реєстру власників іменних цінних паперів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тримач — ТРИМА́Ч, а́, ч. Пристрій для тримання чогось. Робочі органи на повідцевих брусах і граділях [культиватора] розставляють в два ряди уступами з допомогою коротких і довгих тримачів (Механ. і електриф.., 1953, 108); Крапля розплавленого скла падає у форму. Словник української мови в 11 томах