триматися

ТРИМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

1. за кого, що, кого, чого. Схопившись, учепившись за кого-, що-небудь, зберігати якесь положення; держатися.

Великі каміння перетинали йому дорогу. Він їх обходив, .. спотикаючись на цупкому корінні, тримаючись за траву (М. Коцюбинський);

Донечка тримається за спідницю, син треться біля батька (Григорій Тютюнник);

Він стояв на високій вишці, тримаючись обома руками за поруччя (В. Владко);

Агент сердечно вітається з Погибою і, мов легковажна дівчина, все тримається його рукава (М. Стельмах);

// Притуливши руку до чогось або взявшись за щось рукою, залишати її в цьому положенні.

Пані Солецька, постогнуючи і тримаючись за голову, сіла на невеличку канапку (Н. Кобринська);

Бійці були знову в котельні. Намацали сходи і, тримаючись однією рукою за слизьку стіну, а другою за автомати, стали підійматися по сходах (О. Гончар);

Заплакана Фросина Поляруш, тримаючись рукою за серце, обернулась обличчям до села (М. Стельмах);

Пробираючись до каси, він міцно тримався рукою за кишеню, в якій були гроші (Григорій Тютюнник);

// перен. Спиратися в своїй діяльності на когось, на чиюсь підтримку.;

// перен. Намагатися зберегти когось, щось для себе, утримати за собою.

Сама орала й сіяла [Устина] ліпше за любого [будь-якого] господаря; трималася за хвостяку; яке не є, а своє тягло (С. Чорнобривець);

* Образно. Між тим спека палила, як і раніше. Відкриті хліба, здається, з останніх сил трималися за життя (О. Гончар).

2. Бути укріпленим на чомусь; утримуватися на якійсь опорі або за допомогою чого-небудь.

Поліз, намацав цеглину в стіні – слабо трималася. Положив у пазуху, поліз наверх (Г. Хоткевич);

Дужі гілляки [дубів] в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром, темно-буреє листя трималось, добре трималось, привикши до злих на світанку морозів (П. Тичина);

У Хоми Білоконя на грудях вишито цілий город. На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону – тугим колесом (О. Довженко);

Крижину, на якій тримався Валерій, хутко несло (О. Ільченко);

* Образно. – Прямо не знаю, що вже робити з тим анархістом Мірошниченком! – Підрубує сук, на якому тримаємся ми! (М. Стельмах);

// ким, чим, на кому, чому, перен. Існувати, жити, діяти завдяки комусь, чомусь.

Здається, тільки тим і тримається Дорошенчиха на світі, що жде сина в гості (О. Гончар);

Передачі приносили дуже рідко. Милосердніші роздавали одержану паляницю на всіх – по шматочку. Тим і трималась душа в тілі (Ю. Збанацький);

Послухати її, то могло скластися враження, ніби весь цех тримається на одному Борисі (В. Собко);

– Та він же тільки на каші й тримається, бо вже кусати нічим (М. Зарудний);

// Г'рунтуватися на чомусь.

– Тепер, коли наука так швидко пішла вперед і довела закони, на яких тримається всесвіт, біблія – це просто збірник казок, розрахованих на старих дідів (Григорій Тютюнник).

3. Мати, зберігати певне положення, рівновагу.

З останніх сил тримався Яресько в сідлі. Нудотна гаряча втома розламувала тіло (О. Гончар);

Діти посиніли від холоду, очі зробилися скляними, тоненькі ручки не мали сили триматися на воді (Григорій Тютюнник);

Він ніколи не був військовим, але завжди ходив у напіввійськовому одязі, тримався рівно і молодо, не піддаючись першим атакам старості (В. Собко).

4. перен. Поводити себе, діяти певним чином.

А брати всюди і супроти всіх трималися з гідністю і тактовно (І. Франко);

Трималась вона так, наче хотіла займати як можна менше місця в світовім просторі, тільки вже на тому малесенькому місці мати певну повагу (Леся Українка);

Мовчав і поет, бо не знав, як триматись із своїм, мабуть, майбутнім командиром (З. Тулуб);

Іван Ярош повільною ходою вийшов до стола. Тримається упевнено, навіть підкреслено упевнено (А. Головко).

5. перен. Обороняючись, захищаючись, борючись, не відступати, не здаватися, міцно стояти.

Твердо так трималось Місто гордеє, уперте (Леся Українка);

– Ці кравці молодці! – гукав хтось. – От тримаються, чортові рицарі нитки та голки! Третій тиждень страйкують, не поступаються нічим! (Ю. Смолич);

– Хлопці, тримайтеся, – звернувся командир до своїх бійців (А. Шиян);

// Стримувати себе, кріпитися (морально й фізично).

Лістровий тримався, щоб не показати свого хвилювання (Іван Ле);

Старшина дивиться на носіїв і тримається зусиллям самої волі, щоб не схитнутись на ногах (О. Гончар).

6. Знаходитися, перебувати де-небудь; займати якесь місце, положення.

Вони обоє, Анатоль і Алла Михайлівна, тримались дуже близько один до одного, він притискав до себе ліктем її руку, а вона черкалась капелюшиком об його жокейську шапку (Леся Українка);

Вони [коні] люто рвалися, ставали дибки і так хвицалися, що треба було триматися од них на відстані не менш як двох сажнів (З. Тулуб);

* Образно. О, ці десять днів... Скільки передумано! Уже так болить голова, що й думки не тримаються в ній (А. Хижняк);

// перев. кого, чого. Не покидати кого-, чого-небудь, перебувати біля когось, десь.

Все залишилось, як було. Так само Палагна не трималася хати, так само марнів Іван (М. Коцюбинський);

Баби хотіли переконатися, чи попадя молода, чи файна, отже, чи є надія, що піп буде триматися жінки (Г. Хоткевич).

7. перев. чого. Дотримуватись певного напрямку або орієнтирів у русі.

Аул ішов диким степом навпростець, не тримаючись ані річок, ані караванних шляхів і навіть колодязів (З. Тулуб);

Черниш, стоячи за гребенем, спираючись коліньми в брилу, – тягнув обережно канат. Зрідка він кидав униз короткі поради – лівіше чи правіше триматись, де краще ступати (О. Гончар);

Парубок схоплюється на ноги, і вони рушають лугом, тримаючись обіч густого жита (В. Кучер);

// кого, чого. Перебувати поблизу когось, чогось або де-небудь; іти поруч, слідом, не відстаючи.

– Ну, добре. Ви вже тільки заждіть, поки я зроблю покупки. – І я з вами піду... я вже буду триматися вас, як сліпий плота, а то знов загублю де... (М. Коцюбинський);

Вустимко якусь мить вагається – тікати від матері чи триматися її (І. Багмут);

Ми не лісники, щоб своєї ділянки триматись (М. Шеремет).

8. чого, перен. Чинити, діяти згідно з чим-небудь.

На бога покладайся, а розуму тримайся (прислів'я);

Триматися канонів, як сліпий ціпка, теж не слід, бо тоді ніколи не виростеш з школярських штанців (П. Загребельний);

// Зберігати постійність у переконаннях, почуттях, учинках, діях і т. ін.

Натурально, вони [мужики] мають право на землю, він завжди тримався такої думки (М. Коцюбинський);

Друга частина [страйкарів] цупко трималась свого: почали, мовляв, так кінчаймо, доводьмо до ладу (А. Головко);

– Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляром – теж. Приставай до якогось берега (Д. Ткач).

9. Утримуватися, зберігатися.

Дух кінського гною і свіжих яблук міцно тримався в повітрі (М. Коцюбинський);

А надвечір між тополями, де затінок тримається цілий день і степова трава хвилястими рунами лежить по землі, стоять столи на честь льотчика, а за столами сидять чабани (О. Гончар);

Температура в корнюрах тримається та, яку він визначив: кочегари пообіцяли “не підкачати” (Ю. Шовкопляс);

// розм. Залишатися в доброму стані, не псуватися.

[Кіндрат:] Вранці заморозок був. [Ольга:] Да. А жоржини ще тримаються. Дивись, які вони пишні в цьому році (О. Корнійчук);

Взуття ще тримається;

Яблука в льоху тримались до літа.

10. Пас. до трима́ти 1–10.

За містом уже посувавсь пригород аж до узбіччя: з двох боків його огортало провалля, з третього – вали, а з четвертого – великий ставок, який набравсь з річки Бушки й тримавсь кам'яною загатою (М. Старицький);

Розчинились клітки – щоб не тільки людям свято – звірів і птиць було випущено на волю. Як із Нойового ковчега, висипало все, що досі трималося по клітках (О. Гончар).

Іти́ (трима́тися) у фарва́тері <�Трима́тися фарва́теру> див. іти́;

(1) Трима́тися нейтраліте́ту – не втручатися в чужі справи, в суперечку тощо.

Родинні чвари не дають спокійно дихнути. Сестра Надя проти відвідин дядька Прокопія. Бабуся і мамуся – за. Батько тримався нейтралітету (О. Ковінька);

(2) Трима́тися (держа́тися) старовини́ – дотримуватися за традицією тих звичаїв, порядків, які були у давні часи.

В Карпатах держаться старовини в усьому, навіть в колядках та щедрівках (І. Нечуй-Левицький);

Та тут долучалося ще й інше. Мати була старосвітська жінка, міцно держалася старовини й боялась усякої новизни, а надто всього городського (Б. Антоненко-Давидович).

◇ Бу́ти (трима́тися, залиша́тися і т. ін.) в ті́ні див. бу́ти;

Ви́сі́ти (трима́тися) на че́сному сло́ві див. ви́сі́ти;

Душа́ [ледь (ледь-ле́дь)] трима́ється (де́ржи́ться) в ті́лі див. душа́;

(3) [І] ку́пи не трима́ється (не де́ржиться) – нікуди не годиться, безглузде, непідходяще.

– Як скажена собака, бігає [Параска] по дворах .. та вигадує на мене таке, що й купи не держиться (І. Нечуй-Левицький);

[Староста:] Та що це ти, бабо, вигадуєш щось таке, що й купи не держиться? (М. Кропивницький);

Про Уляну таке бувало верзе, що й купи не держиться (І. Муратов);

Таке написали, що й купи не тримається (О. Ковінька);

Про малого Івана говорили на селі: “Якесь воно дивне дитя, не таке, як у людей, – завжди торочить десь таке, що й купи не держиться” (П. Колесник);

Ігор пише, перечитує написане і зітхає. Не те... І як це в Остапа Вишні слово до слова тулиться і кожне – дошкульне, веселе, метке? А тут не тримається купи і сухе – аж горло дере (С. Журахович);

(4) Ле́две (ледь) трима́тися (держа́тися, стоя́ти) на нога́х – бути дуже знесиленим, кволим, неспроможним працювати, рухатись через перевтому, хворобу, сп'янііння і т. ін.

Привели на хутір кільканадцятеро їх [бійців], захоплених у бою, в запечених кров'ю ранах, і, хоч вони вже ледь трималися на ногах, вишикували їх під вікнами штабу (О. Гончар);

Ледь тримаючись на ногах, вкрай виснажений і кволий, цей колишній сільський учитель фізики із власної ініціативи знайшов собі діло (І. Головченко і О. Мусієнко);

Всі к ночі так перепилися, Держались ледве на ногах (І. Котляревський);

Домінік ледве держався на ногах і коливався на ході (І. Нечуй-Левицький);

Аж перед світом приплівся Чіпка додому, ледве на ногах стоячи (Панас Мирний);

(5) Ле́две трима́тися – про щось нетривке, старе, спрацьоване.

Там, де ще стіни стояли [після землетрусу], вони ледве тримались, і крізь широкі шпари синіло небо (М. Коцюбинський);

Сніг, що повільно нагромаджується на крутих схилах, ледве тримається (з навч. літ.);

(6) Ле́две трима́тися ку́пи – бути ветхим, дуже старим.

Сорочка, правда, у нього з червоного ситцю, але вона вже ледве трималася купи (М. Чабанівський);

Стоя́ти (трима́тися, держа́тися) о́сторонь див. стоя́ти;

(7) Трима́тися в тіні́ – бути скромним, не нагадувати про себе, не хвалитися.

Отаким точнісінько Іван був: усе міг, а тримався у тіні, щоб люди не подумали чогось (М. Стельмах);

[Тарас:] Вийшло, що я поліз у князі, на чільне місце .. А треба було триматися в тіні!.. (Василь Шевчук);

(8) Трима́тися го́голем див. трима́ти;

(9) Трима́тися (держа́тися) за спідни́цю (заст. запа́ски), ірон. – не виявляти самостійності, підкорятися впливу якої-небудь жінки (про чоловіків).

– Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився (Дніпрова Чайка);

– Ви любите держатися бабської запаски, – сміявся [Краньцовський] зо Славка. – А такі мужчини мають послух у жінок (Л. Мартович);

(10) Трима́тися (держа́тися) ку́пи – діяти згуртовано, одностайно.

Як будемо триматися купи, стовчемо панів і в ступі (М. Стельмах);

Те давнє лихо не різнило людей, не розводило їх в різні сторони, не примушувало забувать своїх, навчало держатися купи (Панас Мирний);

– Перша наука така, братця, що ждати треба ворога .. з-за кожного рогу .. А друга наука – держімось купи, братця: в гурті наша сила (А. Головко);

(11) Трима́тися (держа́тися) на сві́ті:

а) (чим, з чого) мати що-небудь джерелом засобів існування.

На світі держались вони з будування: то й нині стояли поверх риштування (П. Грабовський);

б) (за ким, через кого) жити, існувати завдяки матеріальній або моральній підтримці кого-небудь.

– Через них [дітей], через дітську [дитячу] славу вона [мати] держиться на світі (Г. Квітка-Основ'яненко);

Уляна Гречучиха .. за Якимом .. тільки й на світі держиться (Леся Українка);

Часом нападала така розпука, що не хотілося жити. Трималася на світі дітьми (П. Загребельний);

(12) Трима́тися (держа́тися) на соломи́нці (на павути́нці) – перебувати в загрозливому, безнадійному стан; бути близьким до загибелі.

Ще будуть вони гризти її [землю], мов камінь, а запивати своєю ж кров'ю... Хоча гріх зараз думати про кров, коли власне життя тримається на соломинці (М. Стельмах);

– Май, Онуфрію, совість! – гримнула на нього Петрівна. – Бачиш, що у чоловіка тільки сама душа залишилася і то на одній павутинці тримається (М. Стельмах);

(13) Трима́тися (держа́тися) [свого́] бе́рега – дотримуватися власних принципів, не збочувати; діяти розважливо, помірковано.

Усяк до чого-небудь вдався, Той робить те, другий – друге; Всяк свого берега й держався (Л. Глібов);

– Мені здається, що Соломія з таких, що крутиться, вертиться й берега не держиться (І. Нечуй-Левицький);

(14) Трима́тися (держа́тися, стоя́ти) [мі́цно (тве́рдо)] на нога́х:

а) не втрачати здатності нормально рухатися, ходити, працювати і т. ін.

Ходжу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (М. Коцюбинський);

Входить Круста, його вводить раб .. Круста трохи напідпитку, але держиться ще досить твердо на ногах (Леся Українка);

б) бути самостійним, упевненим, незалежним у своїх діях, вчинках.

Хто йде вперед, той обов'язково натикається на перешкоди, і треба на ногах триматися міцно (А. Хорунжий);

Скільки це днів минуло, як вона зустрілась з незнайомим? Ніби давно це було, а, здасться, вже так твердо стоїть вона на ногах, уже не огортають її сумніви (А. Хижняк);

(15) Трима́тися (держа́тися) ха́ти – сидіти вдома, нікуди не ходити; займатися домашніми справами.

[Химка:] Іван хати не держиться: будень прийде – зранку і до пізнього вечора на роботі; а в неділю чи в свято – з трактиру не витягнеш (Панас Мирний);

Нимидора наймичка. Коли найнялася [на роботу], то нехай держиться хати (І. Нечуй-Левицький);

Марина не знала, як догодити, як власкавити чоловіка, що завжди дома нудьгує, марудиться, не найде собі місця, не держиться хати (К. Гордіє);

(16) Трима́тися (держа́тися) як сліпи́й плота́ (ці́пка):

а) (кого) невідступно слідувати за ким-, чим-небудь.

– А я вже вас держуся як сліпий плота, – шепотів Іван до Соломії, йдучи за нею (М. Коцюбинський);

б) (чого) точно дотримуватися чого-небудь, бездумно діяти відповідно до певних принципів, настанов і т. ін.

Триматися канонів як сліпий ціпка, теж не слід, бо тоді ніколи не виростеш з школярських штанців (П. Загребельний);

(17) Трима́тися ку́рсу – керуватися в своїй діяльності певними ідейними настановами.

Театр ім. Т. Г. Шевченка тримається курсу на сучасність (з газ.);

(18) Трима́тися на сце́ні – мати успіх у глядачів (про драматичні твори).

Його [Бара] п'єси часом мають собі гучну, але не завжди хвилеву славу, і не тримаються довго на сцені (Леся Українка);

(19) Трима́тися на штика́х – утримуватися силою військ;

(20) Трима́тися свого́ – наполегливо домагатися чого-небудь, не поступаючись власними інтересами.

Одні хоч і зараз ладні були ставати до роботи. Але друга частина цупко трималась свого (А. Головко);

– Ти, Мироне, тримайся свого, то не пропадеш (М. Стельмах);

(21) Трима́тися сере́дини – займати помірковану позицію в чому-небудь; відмовлятися від рішучих дій, вчинків.

Розважуй, Не намагайся угору в найтонший етер [ефір] підійматись, Щоб не спалити небесних чертогів, і вниз не спускайся, Щоб не згоріла земля. Тримайся середини, сину (М. Зеров);

Чіпля́тися (трима́тися) / вчепи́тися (ухопи́тися) зуба́ми див. чіпля́тися.