тримати

ТРИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що.

1. Взявши що-небудь у руки, в рот, у зуби тощо, ухопившись за щось, не випускати, мати в руках, у зубах тощо; держати.

Військові співці славутні, Всі вони були при зброї, А в руках тримали лютні (Леся Українка);

Вона здивовано озирнулась на Йона, що, сяючи від поту й задоволення, грав до неї очима та міцно тримав за руку (М. Коцюбинський);

Безтрепетні руки тримають штурвал (М. Бажан);

* Образно. Не дешево коштує нам вольфрам. Тайга цупко його тримає, не хоче віддати (О. Донченко);

// Стискувати, затискувати щось губами, зубами, лапами тощо.

– Я розповім вам, яких я люблю людей, – починає Сев, тримаючи цигарку в зубах і шукаючи сірників (Ю. Яновський);

// Вдержувати, піддержувати щось руками, на колінах і т. ін.

Хлопчик тримав на колінах миску і доїдав учорашню кашу (З. Тулуб);

Попереду, переминаючись з ноги на ногу, стояв Хома Підситочок, тримав на рушнику хліб-сіль (Григорій Тютюнник);

Поранена рука його була сповита великим бинтом, і він тримав її на грудях, наче сонне дитя (О. Довженко);

// Обхопивши когось, мати біля себе.

Він тримав її в руках міцно, безцеремонно .. Музика гула, від шаленого кружляння поморочилася голова, один раз Орися заточилася, але Тимко підтримав її рукою (Григорій Тютюнник);

// Схопивши когось за що-небудь, не відпускати від себе.;

// За допомогою чогось стримувати, притримувати рух кого-, чого-небудь.

– Не користуйся бичем і міцніш натягай оці віжки. З власної волі біжать мої коні, тримай їх щосили (М. Зеров);

// Піклуючись кимось, турбуючись, дбаючи про когось, не відпускати від себе.

– Сім'ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені: а то розсиплеться усе, порохом піде за вітром (Марко Вовчок);

– Чого це ти так скипіла? – здивувався Григорій. – Що ж ти їх все життя втримаєш біля своєї спідниці? – показав головою на синів. – Скільки зможу, стільки й триматиму! (М. Стельмах);

// перен. Зберігати за собою, не віддавати, докладаючи зусиль.

Ми тримаєм уперто свої рубежі... (Я. Шпорта);

Хомі бродили перед очима страшні картини. Він знав, що то є тримати плацдарм без артилерії (О. Гончар);

У грізні роки, в грізні дні Ми проти чорної навали На всьому світі у війні Передню лінію тримали (М. Гірник).

2. Бути опорою чомусь, держати щось на собі.

Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу, але ще міцно тримає всю крівлю на своєму кряжистому хребті (О. Гончар);

Сонце співало на небі, як канарейка, вітер дмухав, як вентилятор, і земля тримала на собі Київ – велике місто (Ю. Яновський);

// Не давати упасти кому-небудь; піддержувати, підтримувати.

Ми з Жабі йшли поруч, близько притиснувшись одно до одного, захищаючись од вітру та тримаючи одно одного по вибоїнах потрощеного бруку (Олесь Досвітній);

// перен. Бути підтримкою в житті, в якійсь справі, в якомусь починанні.

Проводарем хай служить короговка, нехай тримає на слизькій дорозі, аж поки на верхів'ї не замає, змагаючись проти гірського вітру (Леся Українка);

[Сергій:] Даруй мені, Лесю. Бувають хвилини – гіркота перемагає. Уже пройшло... пройшло. Одна ти тримаєш мене (Л. Смілянський);

// Зупиняти натиск когось, чогось.

Птруа́... птруа́!.. Горляний поклик все навертає крайніх [овець] в отару, тримає повідь у берегах (М. Коцюбинський).

3. Надавши чомусь певного положення, зберігати в ньому протягом якогось часу.

– Я своїх думок не маю потреби таїти... – Він вийняв палець і тримав на одшибі (М. Коцюбинський);

Виліз [опришок] із печери, тримаючи під рукою нерозлучний свій черес (Г. Хоткевич);

Яресько вийшов на зорі засівати материну ниву. Ніби просте діло, а проте спершу не давалось, поки дядьки-сусіди .. не показали кавалеристові, як треба ставати та як руку тримати, щоб зерно рівно лягало по ниві (О. Гончар);

Ходила [дівчина] швидко, легко, голову тримала рівно (Григорій Тютюнник);

Тримати вікна відчиненими;

// Зберігати, підтримувати певний стан, вигляд, дотримуватись певної відстані тощо.

На шахті одній Говорив мені влітку Дбайливий господар дідусь-комендант: – Тримать чистоту й красоту В гуртожитку – Так само потрібні любов і талант! (С. Олійник);

Він повеселішав, уважно слухав команду, чітко і точно виконував різні прийоми, добре тримав крок (І. Багмут);

Вони були в дорозі вже сорок хвилин. Розбившись на дві групи, розійшлись, тримаючи, одначе, певну віддаль, щоб не губити один одного з поля зору (Григорій Тютюнник).

4. Змушувати когось розмовами, справами тощо залишатися, перебувати де-небудь; затримувати, не відпускати.

– Ні, мені нічого не робиться. А що втомлена, то правда, – сьогодні чимало пройшла і в школі довго тримали (Леся Українка);

[Степан:] У кінну міліцію поступаю .. [Ганна:] Коли так вирішив, ну що ж, іди, я тримати не буду (О. Корнійчук);

– Ти вже нас півгодини тримаєш, а про діло ні слова. А нам сидіти немає коли. Нас робота жде (Григорій Тютюнник);

// Змушувати когось залишатись, перебувати десь проти волі; не випускати звідкись.

[Оксана:] Я пропоную заарештувати його і тримати, поки не прийде повідомлення з Москви (О. Корнійчук);

Спочатку я тримав перепела в клітці, а зараз він бігає у мене по кімнаті (О. Копиленко);

// Залишати щось у себе; певний час не віддавати.

Спомини Ковалевського тримайте в себе,... а я їх, вкупі з своїми споминами про Ковалевського, сподіваюсь видати восени (Леся Українка);

Тримати довго бібліотечні книжки.

5. Вдержувати, не давати змоги зрушитися, відірватися, відокремитися.

– Якір, упавши на дно бухти, зариється в землю і триматиме корабель (Ю. Яновський);

– Відомо ж здавна по всіх світах, що цвях підкову тримає (Н. Рибак);

Дуби вмирають. Та й по смерті Коріння їхнє розпростерте За рідну землю пні тримає, Немов і смерті в них немає (І. Муратов);

// Вдержувати внаслідок свого в'язкого, твердого й т. ін. фізичного стану.

– Гниле дерево не тримало цвяхів, і мої латки [на шхуні] одлітали під напором води (Ю. Яновський).

6. Змушувати когось, щось перебувати в якому-небудь положенні, стані.

Хто каже, що буде дощ? Це той песиміст-барометр тримав нас все у тривозі (М. Коцюбинський);

Цей запах [сірки] тримав у постійному напруженні Любов Степанівну (С. Голованівський);

На полі ратному бив він [князь Роман] ворогів, і великих бояр тримав у покорі (А. Хижняк);

Тримати місто в облозі.

7. Мати в себе, при собі; посідати щось, володіти кимось, чимось.

Нащо мені собаки тримати, Єсть в мене сусідоньки, що вміють брехати (П. Чубинський);

Нічим їй ніхто не догодить, ні з ким жити в покої, в лагоді не може [мама]. Було й страву собі окремо іншу варить, і цукор свій тримає (М. Коцюбинський);

Не був він як кожний гуцул: поля не мав, маржини не тримає (Г. Хоткевич);

// заст. Бути власником шинку, крамниці тощо, торгуючи в них.

Коло церкви тримав він шинок (Д. Павличко);

// Утримувати когось, годуючи, виховуючи.

– Та й ото мачуха якось там ніби з ласки тримає ту бідну сироту (Леся Українка);

// Надавати комусь помешкання в себе (вдома, у квартирі тощо) за плату, за відробіток і т. ін.

– Не хочу його грошей і тебе далі тримати не можу! (І. Франко);

// Мати в себе, у своєму господарстві як робочу силу.

Наймичку тримає? Ще будуть нею очі йому колоти? За те, що пригрів її, чаплинську безземельницю..? (О. Гончар);

Він знає, чому Омелян тримає в своєму господарстві покалічених наймитів (М. Стельмах);

// заст. Мати за дружину.

Микола мешкав недалеко, на горбку. Тримав він цибату полячку Зою, що колись працювала бібліотекаркою при сільському клубі (Є. Гуцало).

8. Помістивши кудись, зберігати.

– Мій попередник тримає у сій сулії горілку, ну, а в мене вона, звісно, порожня стоїть... (Леся Українка);

Я механічно кивав йому, а сам весь поринав у книжку ту, що я тримав таємно під “богословієм” [богослов'ям] (П. Тичина);

Мов за рідними дітьми, ходить за ними [пораненими] Оленчук. Спеціально для них тримає під сидінням у запасі кілька кавунців, щоб, коли вже зовсім спека задушує, промочить бідолахам спраглі попечені губи (О. Гончар);

Тримати гроші в ощадкасі;

// Зберігати в собі, утримувати.

* Образно. Ось і хвіртка, біля якої стояла Люба. Роман рукою торкається до вогких дощок, наче вони й досі повинні були тримати тепло дівчини (М. Стельмах).

9. також без дод. Спрямовувати, скеровувати те, що рухається; рухатися в певному напрямі.

Зануривши у воду широкий кінець [шалівки], він трошки вивертав його у руках, щоразу підгрібав угору, тримаючи пліт точно впоперек ріки (С. Голованівський);

– Соб тримай, соб! – гукав щосили механікам. – Ручицю вломиш! (О. Гончар).

10. У сполуч. з деякими іменниками означає: здійснювати те, що названо іменником.

Директор тримав відчит [звіт] о “ладі в господарстві” (Уляна Кравченко);

Як вони тільки й тримали оборону Севастополя аж вісім місяців, маючи перед собою першокласно озброєного ворога. А отже витримали (В. Кучер);

– Тримай зв'язок з Тесленком, – додав Кузнецов. – Він сьогодні чергує в комітеті (А. Головко).

11. рідко. Утримуватися (про мороз і т. ін.).

Заморозь ще міцно тримала, а там, де не було снігу, чорніла грудкувата земля (Н. Кобринська).

Посіда́ти (рідше трима́ти) / посі́сти вла́ду див. посіда́ти¹;

(1) Трима́ти в оре́нді що – орендувати.

Було тихо. Та от почали долітати крики: Як? Щоб шинкарі тримали в оренді християнські церкви? Щоб ксьондзи запрягали православних християн у голоблі? (О. Довженко);

(2) Трима́ти (держа́ти) банк – вести гру, маючи в своєму розпорядженні всю поставлену на кін суму.

За хвилину за вагоном уже лунала різка команда і урочисто котилася поміж коліями. Фельдфебель Насакло, який саме перед тим грав у “двадцять одно” і тримав банк, горлав на весь Божий світ (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

(3) Трима́ти (держа́ти) до хреста́ дити́ну – тримати дитину під час обряду хрещення; бути хрещеним батьком або хрещеною матір'ю.

Отець Харитін .. стрів одну вбогу молодицю-сусіду й попросив її держати до хреста дитину (І. Нечуй-Левицький);

(4) Трима́ти в таємни́ці (секре́ті) що – те саме, що Зберіга́ти (хова́ти і т. ін.) / зберегти́ і т. ін. таємни́цю (див. зберіга́ти).

Він .. взяв з бригадира тверду й непорушну обіцянку тримати все, що він скаже, в таємниці (Ю. Яновський);

[Мекдугел:] Якщо ви погодитесь задержати в таємниці ваше відкриття, ви одержите 150 тисяч доларів (Мирослав Ірчан);

Ну, а те, що все це треба тримати в найсуворішій таємниці, ясно само собою. Ні слова нікому! (А. Головко);

(5) Трима́ти під вогне́м кого, що – весь час обстрілювати з вогнепальної зброї.

З неї противник мав змогу прострілювати не лише дві вулиці, до яких підійшли стрілецькі роти, а тримав під вогнем і весь квартал (О. Гончар);

(6) Трима́ти під о́бстрілом – безперервно стріляти по кому-, чому-небудь.

Дорош наказав забрати всіх людей.., наявну зброю і привезти до нього з тим, щоб тримати під постійним обстрілом переправу німців (Григорій Тютюнник);

(7) Трима́ти спі́лку з ким – товаришувати; водити компанію.

Не тримай з панами спілки (Номис).

○ (8) Трима́ти (держа́ти) в поко́рі кого – підкоряти кого-небудь.

На полі ратному бив він ворогів і великих бояр тримав у покорі (А. Хижняк);

Поміщики, .. захопивши собі всю землю, весь час тримали населення в жорстокій покорі (П. Тичина).

◇ Ви́соко нести́ (трима́ти) го́лову див. нести́;

(9) Ви́соко трима́ти пра́пор (знаме́но́) чого, книжн. – дбати про репутацію, престиж чого-небудь; не допускати компрометування чогось.

– Звичайно, ти, як інші, романів по госпіталях не крутив, прапор свого кохання тримав високо (О. Гончар);

Тепер лисенківців знову чекає серйозна робота: адже звання лауреата зобов'язує високо тримати прапор українського музичного мистецтва (із журн.);

(10) Зуба́ми трима́ти (держа́ти) що – зберігати, залишати за собою, докладаючи всіх зусиль.

– Землі не дам! Зубами держатиму, – не пущу! (Панас Мирний);

(11) Не трима́ти в рука́х – те саме, що Не бра́ти в ру́ки (див. бра́ти);

Но́ги не трима́ють (не де́ржать) див. нога́;

(12) Трима́ти бі́ля спідни́ці кого і без дод., зневажл. – не відпускати кого-небудь від себе, постійно контролюючи та опікуючи (дитину, чоловіка).

А вона думає як? Гладити [дитину] по голівці та тримати біля спідниці? (М. Коцюбинський);

– Що ж у цім поганого? Нехай би собі дружили. – Вам легко говорити, у вас хлопці. А от з дівчиною... як би чого не вийшло. Краще вже біля спідниці тримати (з газ.);

(13) Трима́ти / ви́тримати ма́рку:

а) керуватися певними нормами поведінки, правилами для збереження своєї репутації, гідності і т. ін.

Робота – це не тільки хліб, це твоя совість – завжди пам'ятай про те і тримай марку (з газ.);

Саме тому й турбуюся за вас. Щоб ви, так би мовити, до кінця витримали марку! (О. Донченко);

б) (перен.) відзначатися високою якістю, цінними властивостями.

Поки був час, хотілося подивитись поля, поглянути, як вони тут, його пшениці, його сорти, чи не підводять, тримають марку (М. Олійник);

(14) Трима́ти в клі́щах кого – примушувати кого-небудь дотримуватися суворої дисципліни; обмежувати чиюсь свободу дій.

Тримав він [панський управитель] цілу службу в кліщах, пильнував усього, запобігав і щадив (І. Франко);

(15) Трима́ти в лі́жку – те саме, що Кла́сти / покла́сти в лі́жко (див. кла́сти).

Ті болі в грудях .. тижнями тримали мене в ліжку (Леся Українка);

(16) Трима́ти в па́зурах кого і без дод., зневажл. – ставити кого-небудь у цілковиту залежність; мати над кимось владу.

Так усе смішно переплуталось, що й не відомо, хто кого тримав у пазурах: чи вони мене, чи я їх? (Д. Бузько);

Сила, яка заволоділа його думками півтори години тому, не відпускала, владно тримала в пазурах, хилила далі й далі вперед (Ю. Мушкетик);

(17) Трима́ти в [свої́х] тене́тах кого – позбавляти когось свободи дій, робити залежним від обставин.

Жорстока реальність міцно тримає людину в своїх тенетах потреб і необхідностей (П. Загребельний);

(18) Трима́ти в се́рці (в душі́) що – пам'ятати про що-небудь, не виявляючи цього зовні (перев. про щось негативне).

[Кармелюк (суворо):] Пані, гріх тримати гнів і помсту довго в серці (С. Васильченко);

Не тримаю я зле [злого] на тебе у душі.., не несу оперед Бога... Лиш – не муч люде [людей], Юрчику, най [нехай] не кленут [клянуть] (Г. Хоткевич);

(19) Трима́ти в ті́ні кого – не давати кому-небудь виявляти свої здібності, можливості.

Досить довго цього художника тримали в тіні (із журн.);

(20) Трима́ти ву́ха насторо́жі – бути дуже обачним, обережним, прислухаючись до всього.

Загалом, друже, тримай вуха насторожі, а нам, – він поплескав водія по плечу, – вставати пора (із журн.);

(21) Трима́ти [Го́спода] Бо́га за бо́роду:

а) досягти чого-небудь особливого, надзвичайного, вимріяного.

– Друга операція – також апендицит. Коли я приступив до неї, настрій у мене був, немовби я самого Господа Бога за бороду тримаю: усе мені дурниця (Ю. Шовкопляс);

б) використовувати слушну нагоду; не втрачати якої-небудь можливості.

– А вас викликає ректор. – Ректор? Не знаєте чого? – розгубився Богдан. – Або в найгіршу діру почнуть агітувати, або високо підскочиш, – пояснив Іван. – Коли високо, то тримай Бога за бороду (М. Стельмах);

(22) Трима́ти (держа́ти) ві́жки в рука́х – володіти ситуацією, керувати чим-небудь.

Секретар повіткому виявилася говіркою, сердечною дівчиною. За п'ять хвилин вона вже, як кажуть, тримала віжки в руках і спрямовувала хід розмови, куди їй хотілося (В. Речмедін);

(23) Трима́ти (держа́ти) в кулаку́ (в кулаці́) кого, що – ставити кого-, що-небудь у повну залежність, позбавляти свободи дій; підкоряти.

[Ромодан:] А чого ви мовчали, чого не виступили тут або в Києві? [Дремлюга:] Легко сказати! А потім що? Він таку атмосферу створив, усіх у кулаці тримав (О. Корнійчук);

Бензинові магнати держать у своєму кулаку всю державу (з газ.);

(24) Трима́ти (держа́ти) в [міцни́х (залі́зних)] рука́х (в шо́рах, в повода́х):

а) (кого) підкоряти, змушувати коритися кого-небудь, позбавляючи його власної волі, свободи дій і т. ін.

Старий Бородавкін держав у руках село і сім'ю, неначе в залізних кігтях з гострими пазурами (І. Нечуй-Левицький);

Дмитро додав сестрі поради, як найкраще тримати Дениса в руках (М. Ю. Тарновський);

Начальник зміни на фабриці був принциповою і вимогливою людиною, своїх підлеглих у поводах тримав (із журн.);

б) (що) контролювати що-небудь, керувати, управляти чимсь.

В своїх дужих руках тримав [Юра] сили небесні й земні, смерть і життя, здоров'я маржини й людини (М. Коцюбинський);

Він [Снігур] ходить, бувало, літо й зиму в старому кожушку, годується юшкою та кашею і держить в своїх жилавих руках величезне заводське діло (М. Рильський);

Призначені для реєстрових козаків замість виборної старшини полковники з-поміж шляхти держали козаків в залізних руках (з наук. літ.);

(25) Трима́ти (держа́ти) в по́лі зо́ру що, книжн. – постійно зважати на що-небудь, не випускати з уваги чогось.

Жінки весь час тримають у полі зору той свій орієнтир, засльозеними від вітру очима окидають далеч та рештки станції, де, за їхнім припущенням, має бути польовий госпіталь (О. Гончар);

Адміністрація підприємства постійно тримає у полі зору питання механізації та автоматизації виробництва, поліпшення якості продукції (з газ.);

(26) Трима́ти (держа́ти) в свої́й кише́ні кого – утримувати кого-небудь у повній (перев. матеріальній) залежності від себе.

Що йому [Власову] дивитися на його [Василя], коли він усіх держить у своїй кишені? Дука та й годі (Панас Мирний);

(27) Трима́ти (держа́ти) в [свої́х] лабе́тах (ла́бах) кого, що:

а) ставити кого-небудь в повну залежність від себе, неволити когось, щось; підкоряти.

Не можна допускати, щоб бюрократ у своїх лабетах держав усю владу (з газ.);

б) повністю оволодівати ким-небудь, охоплювати когось (про почуття, настрої, душевний стан і т. ін.).

Здалося йому .. що якась важка змора, котра досі держала його в своїх лабах, відступила від нього і позволила [дозволила] йому віддихнути свобідно (І. Франко);

Мене знову рвонуло встати. Аж хижий сон уже держав мене в своїх лабетах (С. Васильченко);

(28) Трима́ти (держа́ти) в секре́ті – старанно оберігати таємницю чого-небудь, приховувати щось від інших.

Держімо у секреті, Чому ми, друже мій, цвітіння любим третє! (М. Рильський);

Зважаючи на важливість цієї експедиції на Камчатку і Курильські острови, Петро І тримав мету й завдання її в секреті (з наук.-попул. літ.);

(29) Трима́ти (держа́ти) в стра́ху́ кого – змушувати кого-небудь перебувати в покорі, боятися.

Параска в страху свекра держала. Кожним сухарем очі штрикала (К. Гордієнко);

Сім поліцаїв все село в страху тримають (К. Гриб);

(30) Трима́ти (держа́ти) в чо́рному (найчорні́шому) ті́лі кого – суворо поводитися з ким-небудь, позбавляючи волі, свободи дій.

Їх [узбеків] не вчили, забороняли, не давали можливості вчитись, тримали в чорному тілі, бо темну людину краще обдурювати (Іван Ле);

Тримав [Юхим] її в найчорнішому тілі і водночас тремтів і божеволів від однієї думки, що хтось зазіхне на єдине його багатство – на вроду дружини (В. Речмедін);

Куррадо велів ув'язнити винуватців у різних місцях, наказавши держати їх у чорному тілі (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

(31) Трима́ти (держа́ти, гну́ти) фасо́н:

а) триматися впевнено, не виказуючи своїх почуттів (побоювання, сумніву, невпевненості і т. ін.).

“Дурень, ще й усміхається!.. Певно, кішки по душі шкребуть, а він фасон гне..”, – думав про свого супутника Чаленко (О. Слісаренко);

– Візьми себе в руки, – не спускаючи з Ковбика очей, порадив Благоуханний. – При підлеглих такому директорові, як ти, треба тримати фасон (О. Чорногуз);

Які це делікатні, чемні люди. Він [Швейк] знає, що його жде, але фасон тримає. До останньої хвилини чемний (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

б) гідно поводитися, підтримуючи репутацію кого-, чого-небудь; виправдовувати чиєсь довір'я; не підводити когось.

Обступивши зніяковілого Віталія, стали давати хлопцеві різні поради. – Ти ж там не осором нас! Держи фасон! (О. Гончар);

(32) Трима́ти (держа́ти) / стри́мати (зде́ржати) сло́во <�Дотри́мувати (доде́ржувати) / дотри́мати (доде́ржати) [свого́] сло́ва> <�Дотри́муватися (держа́тися, доде́ржуватися) / дотри́матися (доде́ржатися) [свого́] сло́ва>:

а) виконувати обіцяне.

Настя положила за рік якнайчастіше навідуватися до хрещениці. Вона завжди держалася слова (Панас Мирний);

Петько всміхнувсь: – Одначе ти, Ониську, жартівник! Зумію я віддячити. Держати слово звик (В. Бичко);

Ніяк не могла зловити сих пісень, що тепер посилаю, я ж Вам їх давно обіцяла, і хоч, може, вони Вам і не дуже потрібні, однак, слово завжди треба тримати (Леся Українка);

– Я обіцяв не рвати писаних до Вас листів і додержуюсь слова (О. Іваненко);

Він дуже пишається, що в усьому дотримує слова (Ю. Андрухович);

– Прийшла моя черга, – казав Олексій, – слово здержати і тебе наградити, Миколо! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Ти просиш приїхати до вашого виїзду, але я не можу сього зробити, бо обіцяла нашим пождати їх отут і тепер можу їх зсмутити, а може, й образити, коли не стримаю слова (Леся Українка);

С. Петлюра здержав своє слово: визволив і всю Вкраїну й столицю Київ (В. Винниченко);

Курс теоретичної фізики він здав на “відмінно”, хоч Федір додержав свого слова і ганяв Максима, як говорили студенти, по спіралі (Н. Рибак);

– Я свого слова дотримав. Наші хористи ждуть вас, Іване Івановичу (Ю. Збанацький);

б) (тільки держа́ти сло́во, до кого, перед ким і без дод., книжн.) виступати, виголошувати промову перед ким-небудь.

Сотник Михайло Завістний зняв шапку, обернувся тихою мовою: – Панове, товариство-громадо! Дозвольте до вас слово держати! (М. Старицький);

Була в гурті маленька Жанна д'Арк: вона держала слово, і багато великих слів у ньому поміщалось: братерство, рівність, воля, рідний край (Леся Українка);

Ледве зайшли під склепіння, і дано їм слово держати. Іліоней, найстаріший з усіх, починає лагідно (М. Зеров);

(33) Трима́ти (держа́ти) за сімома́ (рідко під трьома́) замка́ми <�Трима́ти (держа́ти) під замко́м (на замку́)>:

а) (кого) замикати кого-небудь, ховати від когось, надійно охороняючи.

– Поки не розлучились, Варочка не твоя жінка! – кричав Павло. – Чого тримаєш за сімома замками та ще й пса прив'язав? (Є. Гуцало);

Він [цар] їх триматиме в полоні під трьома замками (О. Донченко);

– А де ж Порфир? Це ви його під замком тримаєте? Негайно його сюди! Віддайте мені його на поруки (О. Гончар);

б) (що) не виявляти чого-небудь (про певні якості, почуття і т. ін.).

За доброю чаркою і Кузьма ставав чоловіком, кидав на хмільні столи і своє дотепне слово, і свою насмішку, яку за сімома замками тримав тверезим (М. Стельмах);

Свою таїну природа тримає за сімома замками (з газ.);

в) (що) робити недоступним що-небудь для когось або не давати кому-небудь можливості користуватися чимсь.

[Передерій:] А де вона та грамота? Її безсоромно загарбав воєвода. І сім років тримає під замком Всі наші привілеї, надання І вільності всі київських міщан (І. Кочерга);

Грали “Стахановець” – “Зеніт”. Скрипченко діяв точно: ворота тримав на замку (із журн.);

(34) Трима́ти (держа́ти) ка́мінь (каменю́ку) за па́зухою – приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь.

Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (прислів'я);

[Герцик:] Котрий лисичить, умизгається, лебезує, .. чи не частіше всього держе [держить] за пазухою каменюку (М. Кропивницький);

Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити... Нащо камінь за пазухою тримати? (М. Ю. Тарновський);

(35) Трима́ти (держа́ти) ко́ло свого́ по́яса кого – дуже пильнувати, оберігати кого-небудь, не відпускаючи від себе.

– Чим же я винна? – з плачем вимовила вона. – Не держати ж мені його [сина] коло свого пояса, не водити на уривочку, мов щеня (Панас Мирний);

(36) Трима́ти (держа́ти) лі́нію на кого – що – орієнтуватися на кого-, що-небудь, визначаючи свою мету.

– Були раніше і в мене промахи, – вів далі Гаркуша, – але батько, спасибі їм, навчили, як треба ярмаркувати... Тепер я держу лінію не на мужиків, а більше на дівчат та підлітків (О. Гончар);

(37) Трима́ти на виду́ кого – підтримувати чий-небудь престиж, чиюсь репутацію.

Що йому, здавалося б, із Савки Гаркуші, з оцього гречкосія, сіряка, що дьогтем пахне, що реверансів не вміє? Одначе цінує, тримає на виду (О. Гончар);

(38) Трима́ти (держа́ти) на голо́дному столі́ кого, рідко – погано харчувати, не годувати кого-небудь.

– Ясь виїв аж дві тарілки борщу, а мама сміються та кажуть: мабуть, тебе жінка держить на голодному столі (І. Нечуй-Левицький);

(39) Трима́ти (держа́ти) на [пе́вній] ві́дстані (ві́ддалі) кого – не допускати з ким-небудь близьких стосунків або взагалі не спілкуватися.

Чому тримає [Лариса] мене на відстані і не бажає зійтися ближче? (Валерій Шевчук);

Поклала [Клава] собі раз і на все життя залишатися самотньою, тримати всіх на віддалі товариських відносин, не ближче (В. Собко);

До Новицької потяглося багато залицяльників, та вона суворо тримала всіх на певній віддалі (Г. Григор'єв);

(40) Трима́ти (держа́ти) на при́в'язі (на припо́ні):

а) (кого і без дод.) позбавляти кого-небудь свободи в діях, у вчинках або через певні обставини, не мати можливості здійснити щось.

– Я просвічена [освічена] людина, маю право на свободу, самостійність. Хто має право держати мене на припоні? (І. Нечуй-Левицький);

– Радо би .. і між людей показатися, а тут обставини на припоні держать (І. Франко);

Іван засміявся. Він не впізнавав Павлика. Того Павлика, якого завжди треба було тримати на прив'язі, щоб не вискакував як Пилип з конопель (П. Колесник);

б) (що і без дод.) стримувати що-небудь, не допускаючи його вияву (перев. почуття).

– Таж сильні ви, то знаєте! Таж ви встид На прив'язі тримаєте (І. Франко);

Що ж це ти, мати?.. Журбу на припоні треба тримати (О. Левада);

(41) Трима́ти (держа́ти) на сві́ті кого, рідко що – забезпечувати матеріально кого-, що-небудь; бути комусь опорою в житті.

Микола .. заробляв потроху – тим себе й матір .. на світі держав (Б. Грінченко);

Кальтенберг наступав далі: – Чи, може, я не заслужив у тебе такої честі? Може, не я тримаю твою сім'ю на світі? (А. Хорунжий);

(42) Трима́ти (держа́ти) ніс (но́са) за ві́тром (по ві́тру) – діяти непослідовно, непринципово, змінюючи свої переконання і поведінку відповідно до обставин.

Сатирик викриває героя як, хоч і бездарного, але надзвичайно спритного пройдисвіта, що тримає ніс за вітром (з газ.);

І критик, що держить по вітру свій ніс, Що в папці промову (готову!) приніс, Схопився і першим до сцени побіг (С. Олійник);

(43) Трима́ти (держа́ти) під спу́дом – залишати без уваги що-небудь, не використовувати чогось.

– Знаєте що, отче Палладіє! От чорноризці мають покладні гроші й держать їх дурнісінько під спудом, у скринях (І. Нечуй-Левицький);

(44) Трима́ти (держа́ти) під сукно́м що – зволікати, відкладати виконання, здійснення чого-небудь; нічого не робити або не розглядати чогось, коли належить.

Написав я і третю п'єсу та вже держу її під сукном (М. Кропивницький);

(45) Трима́ти (держа́ти) по́рох сухи́м – бути завжди готовим до чого-небудь.

– Кінець війні! Але шнейдери ще залишились .. Воно наче на мир випогоджується, але порох, напевне, слід тримати сухим (В. Москалець);

Як завжди, ми й тепер насторожі і тримаємо порох сухим (М. Упеник);

Порох завжди треба держати сухим. Так говорить мудра народна приказка (Остап Вишня);

(46) Трима́ти (держа́ти) при собі́:

а) (що) не висловлювати вголос, публічно (думки, погляди і т. ін.).

Микита поблажливо всміхався, але свої думки тримав при собі (Іван Ле);

[Олена:] Професоре, я прошу вас тримати при собі ваші думки про культурний рівень цієї аудиторії (І. Микитенко);

б) (кого) не відпускати від себе.

Вони були люди вже не молоді, мали в подружжі дітей, а найменший син, котрого хотіли держати при собі, вмер парубком (Н. Кобринська);

(47) Трима́ти (держа́ти) ру́ку (рідше сто́рону) чию, кого, за ким, за кого – підтримувати, обстоювати інтереси кого-небудь, бути чиїмсь прихильником.

– Так-то, сину, держи руку за жінкою, а матері не можна буде в своїй хаті й слова промовити (І. Нечуй-Левицький);

При цій суперечці всі тримали в душі сторону Вишневички проти Тріщина, лиш Галя ні (Л. Мартович);

Підійшов до гурту і Онисько Кривий, і одразу ж до Микити Гордійовича звернувся: – А по-твоєму, Микито, як? За кого нам руку держати? За цих чи за тих? (М. Хвильовий);

На його боці була тільки одна частина втікачів. Друга ж держала руку Залєтаєва, котрий пропонував вести цей підкоп далі (В. Винниченко);

Хмельницький шляхетного роду, то відомо, але руку черні тримає (Н. Рибак);

(48) Трима́ти (держа́ти) себе́:

а) поводитися певним чином.

Гріхів у тебе я не бачу. Ти не могла інакше себе тримати (Ю. Яновський);

Критикували в ньому все: і його [Костика] розгойдану ходу, і його довгі, як у бузька, ноги, .. і його манеру тримати себе (Ірина Вільде);

Юрій тримав себе так, ніби був знайомий з Дорном вже багато років (В. Собко);

Їй [Галі] шкода й Гриця, той хоч і одсторонь держить себе, та все ж ніколи не зробив їй злого (Панас Мирний);

б) мати усталені звички, манери, постійно керуватися в своїй поведінці певними принципами.

Вона [Кайдашиха] любила чепуритись і держала себе дуже чисто (І. Нечуй-Левицький);

(49) Трима́ти (держа́ти) себе́ в рука́х (в шо́рах) <�Трима́ти (держа́ти) [свої́] не́рви в рука́х> – стримувати свої почуття, намагатися бути спокійним; володіти собою в незвичайній, складній ситуації.

Маю одвагу в характері – .. умію спокійно розважати в тривожні моменти, держати свої нерви в руках (Леся Українка);

– От з ними [ледарями] й воюєш мало не щодня .. Кипиш увесь, тамуєш у собі лютий вогонь і боїшся, щоб не зірватися, не розійтись, і дуже дорогою ціною тримаєш себе в руках (В. Кучер);

– Прошу не клопотатися: все піде найкраще, – запевнив Первоцвіт, який хоч і хвилювався, але умів тримати себе в руках (М. Ю. Тарновський);

Не визнання провини й не ніяковість, а бажання приховати від батька, як важко тримати себе в шорах, зігнуло синові шию (Ю. Шовкопляс);

Пиши мені хоч по кілька слів щодня, а то я забуду свою обіцянку держати себе в руках і зовсім скисну (М. Коцюбинський);

Учитель повинен пам'ятати, що в спілкуванні з дітьми важливо тримати нерви в руках (з газ.);

(50) Трима́ти (держа́ти) / утри́мати (уде́ржати) в голові́ (в умі́) що – постійно пам'ятати що-небудь, про щось, не забувати чогось.

Неграмотному треба все в голові тримати, часом і забудеться, а грамотний записав – папір не голова – з нього не втече (М. Коцюбинський);

Він, Дорохтей, усі борги тримав у голові, а Терентій розкрутив таке колесо, що ніяка пам'ять усього не втримає (М. Стельмах);

– Говори з ними [з чорними ангелами] спокійно, не дайся, щоб піймали на брехні і постійно тримай у голові – то не люди! (Валерій Шевчук);

Лейбуньо не чув від неї ніколи ласкавого, пещеного слова, а коли, може, й чув, то ще, певно, в той час, коли пам'ять його не могла довше як годину вдержати в голові ніякої споминки (І. Франко);

(51) Трима́ти (держа́ти) хвіст (хвоста́) трубо́ю (бу́бликом):

а) не журитися, зберігати почуття оптимізму; бути впевненим у собі.

Навіть в шахту принагідно Він [Филимон] спускається .. солідно: З провожатим, як турист, І трима трубою хвіст (С. Олійник);

Пимін з бригадою вночі .. виштовхали платформу в доменний цех .. Звитяга! держіть хвіст трубою, братове ковалі, електрозварники і клепальники (М. Рудь);

– Головне, Романе, держи хвоста бубликом! – міцно потиснув руку і подався з подвір'я Шмалія (М. Стельмах);

б) (зневажл.) бути занадто самовпевненим; бундючитися; не зважати на інших.

“А він норовистий.., Передерій, – подумав Лебединець. – Тримав хвіст трубою” (І. Цюпа);

(52) Трима́ти (держа́ти) язи́к (язика́) за зуба́ми (на при́в'язі, на припо́ні, на за́шморзі, на за́щіпці) – мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватись від висловлювання.

– Чого заманулося? паничів! – усміхнулась Зайчиха, не вміючи держати язик за зубами (Панас Мирний);

[Мелашка:] Він [пан] ще налив стаканчик, я викушала. Знову почав розмовлять, силкуючись випитати, але я цупко держала язик за зубами (М. Кропивницький);

Боцман .. підморгнув і відповів Костеві бравим покахикуванням, яке мало показати, що на його судні всі вміють тримати язики за зубами (Ю. Яновський);

Чи певні ви.., що серед двох десятків людей .. не знайдеться хоч би один, що не вміє тримати язик за зубами? А діло таке, що вимагає найсуворішої таємниці (А. Головко);

– А що я набридаю тобі, не обижайся [не ображайся], Василю, з хорошою людиною любо й поговорити. Взагалі я держу язик на прив'язі (А. Хижняк);

Звичайно ж найбільше цього щастя перепадало Духновичу, проте й після помкомвзводової надбавки він не міг тримати свій язик на припоні (О. Гончар);

– Так .. Мамка наказала мені тримати язик за зубами (П. Гуріненко);

– У тебе є свої бабські діла! Сюди не мішайся і держи язик на прив'язі (І. Чендей);

– У нас є дані, що твої приятелі, особливо той, Артур, теж не дуже тримають язика за зубами (Валерій Шевчук);

Держи язик на зашморзі (прислів'я);

– Ну, вже візьмемо тебе до компанії. Тільки з умовою: по-перше, язик маєш міцно тримати на защіпці і, по-друге, мусиш покірно виконувати все, що тобі звелять у дорозі (Г. Коцюба);

(53) Трима́ти (держа́ти) [як (ні́би)] на цепу́ (на ланцюгу́, на коро́ткому нали́гачі) кого – позбавляти кого-небудь самостійності в діях; підкоряти когось.

Надія – велика дурисвітка, наче на цепу держить чоловіка (Панас Мирний);

А може, це він їй навіяв, щоб тримати коло себе на короткому налигачі, старий жовтозубий мольфар? (Ю. Андрухович);

(54) Трима́ти кого в ку́рсі чого – постійно інформувати когось про хід, розвиток і т. ін. чого-небудь.

Тримай нас у курсі, – сказав Боровому на прощання комсорг, – а коли щось, то й зови (Я. Гримайло);

(55) Трима́ти курс на кого – що. – керуватися у своїх діях чимось; орієнтуватися на кого-, що-небудь.

Загальнонародна держава тримає курс на її демократії дальше розгортання і вдосконалення, дедалі більше залучення народних мас до участі у розв'язанні державних і громадських справ (з газ.);

Трима́тися ку́рсу.

Театр ім. Т. Г. Шевченка тримається курсу на сучасність (з газ.);

(56) Трима́ти на му́шці (на приці́лі) кого, що – не випускати кого-, що-небудь з уваги; весь час стежити за кимось--чимось.

– Боюся, що нашого приблуду теж на мушці тримають, – чи застерігаючи Андрія, чи жаліючи, вставив про Голощука Кіндрат (М. Іщенко);

[Бондар:] На всі заставки давай, Григорію! І ти, Мар'яно, крила розправляй. Дивіться мені, бригадири-агрономи, я вас на мушці триматиму (М. Зарудний);

Левко Іванович постійно тримав Єгипту на прицілі (О. Гончар);

Сатира тримає на прицілі найрізноманітніші хиби морального, етичного, побутового характеру (із журн.);

(57) Трима́ти на о́ці кого, що – спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь.

Не важко було помітити, що його [капітанові] люди пильнують за нами, постійно тримають нас на оці (В. Земляк);

Друковані органи Спілки письменників України постійно тримають на оці творчість одеситів (з газ.);

(58) Трима́ти на прико́лі що – не використовувати в роботі.

У договорі відзначено, що в періоди, коли трактори в загоні вільні, нерозумно тримати їх на приколі (із журн.);

(59) Трима́ти на своє́му горбі́ що – виконувати основні обов'язки (перев. пов'язані з великими труднощами).

Декому так прикрутило, що й не витримав, пішов по губерніях зажигалки [запальнички] робити. Але справжнє .. ядро, звісно, зосталося, тримає все на своєму горбі (О. Гончар);

Кадри, які тримали на своєму горбі величезну державу, її ідеологію – Михайлина самочинно винищує і викидає на узбіччя (В. Яворівський);

Батько все життя тримав на своєму горбі велику родину (з газ.);

(60) Трима́ти на [свої́х] плеча́х що – бути відповідальним за що-небудь.

Він [шахтар] бився з тьмою недарма. Це він на радість Батьківщині всю землю на плечах трима (В. Сосюра);

“Але ці місця перебувають у полоні лісів, і Антон Антонович не наважується туди повезти дружину, та й часу поки що немає. Це ж не жарти тримати на своїх плечах увесь край!” (М. Стельмах);

(61) Трима́ти на язиці́ – бути готовим висловлюватись, відповідати тощо в слушний час.

– Чого ж ти, Мироне, не пождав із землею? .. Причаївся б, мов заєць під грудкою, і дивився б, як люди наділи беруть. – Землю мені власть дала. Я тут ні при чому. – Уже, на всякий випадок, і оправдання тримаєш на язиці? – хмурнів Олександр (М. Стельмах);

(62) Трима́ти під каблуко́м кого – беззастережно підкоряти своїй волі, робити повністю залежним від себе (перев. чоловіка від дружини).

Мати художника тримала чоловіка і сина “під каблуком” (із журн.);

(63) Трима́ти при собі́ думки́ (ду́мку) – мовчати, не висловлювати чогось уголос, публічно.

Микита поблажливо всміхався, але свої думки тримав при собі (Іван Ле);

[Олена:] Професоре, я прошу вас тримати при собі ваші думки про культурний рівень цієї аудиторії (І. Микитенко);

(64) Трима́ти ру́ку (д) див. тягти́;

(65) Трима́ти свої́ не́рви в рука́х – не хвилюватися, не роздратовуватися;

(66) Трима́ти слід – іти слідом когось, чогось (про собак).

Собака прекрасно тримав слід (В. Гжицький);

(67) Трима́ти три ку́ти хати – бути основою сім'ї, сімейною берегинею.

За образним народним визначенням саме жінка “тримає три кути в хаті” (з наук.-попул. літ.);

(68) Трима́ти у вузді́ (в узді́, у вузде́чці) кого – повністю підкоряти кого-небудь своїй волі, не давати можливості комусь виявити власну ініціативу.

Чи не весь час Ольга тепер сама? Мовчазним стало її життя .. А куди поділось її вміння тримати свого Федя у вузді? (Ю. Шовкопляс);

Помічницями собі брав [Тодор Йонович] дипломованих економісток і бухгалтерок, переважно жінок спритних .. яких тримав в узді, як норовистих кобилиць (Г. Тарасюк);

Утри́мувати (трима́ти і т. ін.) / утри́мати і т. ін. рівнова́гу див. утри́мувати¹.