1. Словник жарґонної лексики української мови

тримати

(-аю, -аєш) недок., що; маф. Контролювати базар, район, приватне підприємство і под. Співробітники управління карного розшуку головного управління МВС України в Київській області знешкодили банду, яка "тримала" аеропорт "Бориспіль" (УМ, 24.05.2000); <...> нещодавно "Мотиля" (Олександра), який, подейкують, "тримає" Червоноградщину, заарештували "за хуліганство" (КО, 1999, № 41). ЯБМ, 1, 274.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тримати — (узявши щось, не випускати) держати, утримувати. Словник синонімів Полюги
  2. тримати — трима́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. тримати — Трима́ти (з ким?). Підтримувати стосунки, знатися з кимось. Я тримаю таки з Угорскою Русию! — обізвав ся Опалка, душком випорожнивши склянку (Галіп, 47); Руске населене [у Вашківцях над Черемошем] майже виключно хліборобске. Українська літературна мова на Буковині
  4. тримати — ДЕРЖАТИ, не відпускати, не випускати, не попускати, (дім) утримувати, вдержувати, (стелю) підтримувати, піддержувати, (без причини) затримувати, не пускати, не звільняти, (коней в русі) стримувати, притримувати, (віддаль) зберігати... Словник синонімів Караванського
  5. тримати — див. зберігати; ховати Словник синонімів Вусика
  6. тримати — ТРИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що. 1. Взявши що-небудь у руки, в рот, у зуби тощо, ухопившись за щось, не випускати, мати в руках, у зубах тощо; держати. Словник української мови у 20 томах
  7. тримати — трима́ти підтримувати, бути заодно (ст): Бронко був злодій. Про це не говорили ніколи. Знали, але не говорили... Тепер Ступайло показав своє обличчя. Тримав з Бонком. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. тримати — Мене ще діти тримають. Нарікання жінки на лихого чоловіка, якому вона терпить лише ради дітей. На Бога покладайся, а розуму тримайся. Май надію на поміч Божу, але й уживай розуму, щоб побороти біду. Тримайтеся купи, як жиди. Жиди дуже солідаризують між собою. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. тримати — Аю, -аєш, недок. 1. Мати власний бізнес (часто передбачає нерухомість): кафе, магазин, фірму тощо. Хто тримає цей клуб? 2. Мати протекцію, контроль над кимось або чимось. Його папік нормально на цьому місці тримає. Словник сучасного українського сленгу
  10. тримати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Взявши що-небудь у руки, в рот, у зуби тощо, ухопившись за щось, не випускати, мати в руках, у зубах тощо; держати. || Стискувати, затискувати щось губами, зубами, лапами тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. тримати — ви́соко нести́ (трима́ти) го́лову. Поводити себе гордо, впевнено, з почуттям власної гідності. Біля воріт фабрики товчуться люди .. Фразеологічний словник української мови
  12. тримати — ДОТРИ́МУВАТИСЯ чого (діяти відповідно до чогось, згідно з чимсь), ДОДЕ́РЖУВАТИСЯ, ДЕРЖА́ТИСЯ, ПРИДЕ́РЖУВАТИСЯ, ПРИЙМА́ТИСЯ діал.; ВЕСТИ́, ПРОВО́ДИТИ (ПРОВА́ДИТИ), ТРИМА́ТИ (зі сл. лінію яку, на що). — Док. Словник синонімів української мови
  13. тримати — Трима́ти, -ма́ю, -ма́єш, -ма́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. тримати — ТРИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Взявши що-небудь у руки, в рот, у зуби тощо, ухопившись за щось, не випускати, мати в руках, у зубах тощо; держати. Військові співці славутні, Всі вони були при зброї, А в руках тримали лютні (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  15. тримати — Трима́ти, -ма́ю, -єш гл. 1) Держать, содержать. Тримала мене за руку. Стор. МПр. 37. Тримає коні, а волів не хоче. Камен. у. Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб узяв біду з дому. Ном. № 9313. Бог батько: як буде нас тримати, то буде й годувати. Словник української мови Грінченка