тротуар
тротуа́р
-у, ч.
Пішохідна доріжка (з кам'яних плит, цегли, асфальту, дощок і т. ін.) з боків вулиці, площі, трохи вища порівняно з проїжджою частиною.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тротуар — тротуа́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тротуар — у. пішохід, г. хідник Словник синонімів Караванського
- тротуар — [тротуар] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- тротуар — Хідник, див. пішохід Словник чужослів Павло Штепа
- тротуар — ТРОТУА́Р, у, ч. Пішохідна доріжка (з кам'яних плит, цегли, асфальту, дощок і т. ін.) з боків вулиці, площі, трохи вища порівняно з проїжджою частиною. Виразно стукають каблуки по сухих тротуарах (М. Словник української мови у 20 томах
- тротуар — ТРОТУА́Р, ПАНЕ́ЛЬ, ХІДНИ́К, ПІШОХІ́Д розм. Ніна вийшла на тротуар, заповнений людьми, глянула на Хрещатик (В. Собко); По панелях уже бігли до Миколаївського бульвару, до пристані одеські обивателі (П. Словник синонімів української мови
- тротуар — Тротуа́р, -ру, на -рі; -а́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тротуар — ТРОТУА́Р, у, ч. Пішохідна доріжка (з кам’яних плит, цегли, асфальту, дощок і т. ін.) з боків вулиці, площі, трохи вища порівняно з проїжджою частиною. Виразно стукають каблуки по сухих тротуарах (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- тротуар — (фр.) Спеціальна доріжка для пішоходів, влаштована вздовж проїзного полотна вулиці або вздовж забудови площі. Архітектура і монументальне мистецтво