тротуар

(фр.)

Спеціальна доріжка для пішоходів, влаштована вздовж проїзного полотна вулиці або вздовж забудови площі.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тротуар — ТРОТУА́Р, ПАНЕ́ЛЬ, ХІДНИ́К, ПІШОХІ́Д розм. Ніна вийшла на тротуар, заповнений людьми, глянула на Хрещатик (В. Собко); По панелях уже бігли до Миколаївського бульвару, до пристані одеські обивателі (П. Словник синонімів української мови
  2. тротуар — тротуа́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. тротуар — ТРОТУА́Р, у, ч. Пішохідна доріжка (з кам'яних плит, цегли, асфальту, дощок і т. ін.) з боків вулиці, площі, трохи вища порівняно з проїжджою частиною. Виразно стукають каблуки по сухих тротуарах (М. Словник української мови у 20 томах
  4. тротуар — -у, ч. Пішохідна доріжка (з кам'яних плит, цегли, асфальту, дощок і т. ін.) з боків вулиці, площі, трохи вища порівняно з проїжджою частиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тротуар — Тротуа́р, -ру, на -рі; -а́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тротуар — у. пішохід, г. хідник Словник синонімів Караванського
  7. тротуар — Хідник, див. пішохід Словник чужослів Павло Штепа
  8. тротуар — [тротуар] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  9. тротуар — ТРОТУА́Р, у, ч. Пішохідна доріжка (з кам’яних плит, цегли, асфальту, дощок і т. ін.) з боків вулиці, площі, трохи вища порівняно з проїжджою частиною. Виразно стукають каблуки по сухих тротуарах (Коцюб. Словник української мови в 11 томах