трофей

(фр. < грец.)

1. Пам'ятка, що первісно споруджувалася зі зброї переможеного ворога.

2. Згодом меморіальна споруда у вигляді стовпа, монументального тумулуса або оточеного колонадою толоса, що підносився на високому постаменті, до якого вели широкі сходи, та увінчувався зброєю супротивника. Нерідко прикрашався фризами із зображеннями батальних сцен, статуями воєначальників. Т. зводилися на честь військової перемоги, видатного полководця. Стародавніми римлянами встановлювалися у завойованих країнах, біля кордонів на відкритих добре оглядових місцях.

2. Декоративна прикраса споруди, предмета у вигляді зображення зброї, предметів військового спорядження.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трофей — (у бою) здобич, (шкіра з голови) скальп, ЖМ. (свідок успіху) пам'ятка Словник синонімів Караванського
  2. трофей — [трофей] -йа, ор. -йеим, м. (ў) -йі, р. мн. -йіў Орфоепічний словник української мови
  3. трофей — ТРОФЕ́Й, я, ч. 1. перев. мн. Зброя, військове майно і т. ін., захоплені переможцем у ворога під час війни; воєнна здобич. Серед трофеїв у хлопців був великий шовковий парашут. Словник української мови у 20 томах
  4. трофей — Трофе́й, -фе́я; -фе́ї, -фе́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. трофей — трофе́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. трофей — Здобич, винагорода, див. надгорода Словник чужослів Павло Штепа
  7. трофей — трофе́й (франц. trophée, з грец. τρόπαιον – пам’ятник перемоги, від τροπή – змушення до втечі) 1. Військове та інше спорядження, захоплене у ворога під час війни. 2. Переносно – речова пам’ятка, пов’язана з перемогою, подвигом. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. трофей — -я, ч. 1》 перев. мн. Зброя, військове майно і т. ін., захоплені переможцем у ворога під час війни; воєнна здобич. 2》 Яка-небудь річ як пам'ятка, як свідчення перемоги, подвигу, успіху в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. трофей — ТРОФЕ́Й, я, ч. 1. перев. мн. Зброя, військове майно і т. ін., захоплені переможцем у ворога під час війни; воєнна здобич. Серед трофеїв у хлопців був великий шовковий парашут. Словник української мови в 11 томах