трудно
тру́дно
1》 Присл. до трудний 1), 2).
|| Зазнаючи труднощів, страждань, мук.
|| Долаючи матеріальні труднощі, нестатки й т. ін.
|| Затамовуючи в собі якісь почуття; стримано.
|| Нерівно, з перебоями (про биття серця).
2》 у знач. присудк. сл., перев. кому. Тяжко фізично; важко.
|| Сумно, гірко, прикро.
|| Важко матеріально; сутужно, скрутно.
|| з ким – чим. Не вистачає кого-, чого-небудь.
|| з інфін. Досить важко, над силу.
|| з інфін. Нелегко, складно.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трудно — тру́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- трудно — ТРУ́ДНО. 1. Присл. до трудни́й 1, 2. Потім до огнища йде [Бавкіда] і в попелі ще нехолоднім Жар вигрібає, кори докидає і листу сухого, Трудно і пильно старечим диханням огонь здобуває (М. Словник української мови у 20 томах
- трудно — ВА́ЖКО присудк. сл. (про наявність знегод, труднощів, страждань), ТЯ́ЖКО, ТРУ́ДНО, СКРУ́ТНО, СУТУ́ЖНО, ТУ́ГО, НЕЛЕ́ГКО, ГІ́РКО, НЕСО́ЛОДКО, НЕПЕРЕ́ЛИВКИ розм.; ВАЖКУВА́ТО, ТРУДНОВА́ТО, ТУГУВА́ТО (до певної міри). Словник синонімів української мови
- трудно — ТРУ́ДНО. 1. Присл. до трудни́й 1, 2. Потім до огнища йде [Бавкіда] і в попелі ще нехолоднім Жар вигрібає, кори докидає і листу сухого, Трудно і пильно старечим диханням огонь здобуває (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах