1. Великий тлумачний словник сучасної мови

трудний

трудни́й

-а, -е.

1》 Який вимагає багато праці, великих зусиль, напруження для виконання, здійснення, подолання, опанування, втілення й т. ін.; важкий (у 4 знач.).

|| Якого важко заробити, який добувається тяжкою працею; нелегкий.

|| Утомливий, виснажливий.

2》 Пов'язаний з великим фізичним чи розумовим напруженням, зусиллям.

|| Сповнений тяжкої праці, злигоднів, поневірянь і т. ін.

|| Сповнений багатьох труднощів, випробувань; критичний (див. критичний II 2)).

|| Якого важко витримати, пережити (через матеріальні нестатки).

|| Пройнятий багатьма турботами, переживаннями. Трудне щастя.

|| Складний для розуміння, сприймання, засвоєння.

|| Важкий для здійснення, виконання, розв'язання. Трудне завдання.

3》 Який важко зживається з іншими людьми, з яким важко порозумітися, знайти спільну мову; незлагідний у стосунках, важкий (у 9 знач.) (про людину та її вдачу).

4》 розм., рідко. Стомлений, змучений роботою, ходінням і т. ін.

|| Який здається важким внаслідок утоми, слабості тощо (про частини тіла).

5》 розм., рідко. Тяжко хворий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трудний — трудни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. трудний — (- ходьбу) виснажливий; (день) великотрудний; (- руки) натруджений; (- серце) наболілий, пережитий; (момент) скрутний, критичний. Словник синонімів Караванського
  3. трудний — див. хворий Словник синонімів Вусика
  4. трудний — 1. важкий, тяжкий, сутужний, скрутний, див. утруднений 2. це хворий моск. важкий Словник чужослів Павло Штепа
  5. трудний — ТРУДНИ́Й, а́, е́. 1. Який вимагає багато праці, великих зусиль, напруження для виконання, здійснення, подолання, опанування, втілення й т. ін.; важкий (у 4 знач.). Пита [дівчина]: чи трудна в їх панщина?... Словник української мови у 20 томах
  6. трудний — ВАЖКИ́Й (про життя, життєві обставини, відрізок часу тощо — сповнений труднощів, горя, поневірянь і т. ін.; пов'язаний з великими турботами або неприємностями), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ТРУДНИ́Й, ГОРЬО́ВАНИЙ, ГОРЬОВИ́Й, ЛИХИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. трудний — Трудни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. трудний — ТРУДНИ́Й, а́, е́. 1. Який вимагає багато праці, великих зусиль, напруження для виконання, здійснення, подолання, опанування, втілення й т. ін.; важкий (у 4 знач.). Пита [дівчина]: чи трудна в їх панщина?... Словник української мови в 11 томах
  9. трудний — Трудний, -а, -е 1) Трудный, нелегкій, тяжелый, стоющій много труда, горя. Пані, серце, се мої трудні гроші.... я позбувся жінки своєї. Рудч. Ск. І. 163. 2) Удрученный. Серце моє трудне! Чого ти бажаєш, що в тебе болить? Шевч. Словник української мови Грінченка