трудний

Значення в інших словниках

1. трудний — трудни́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. трудний — (- ходьбу) виснажливий; (день) великотрудний; (- руки) натруджений; (- серце) наболілий, пережитий; (момент) скрутний, критичний. Словник синонімів Караванського
3. трудний — див. хворий Словник синонімів Вусика
4. трудний — 1. важкий, тяжкий, сутужний, скрутний, див. утруднений 2. це хворий моск. важкий Словник чужослів Павло Штепа
5. трудний — ТРУДНИ́Й, а́, е́. 1. Який вимагає багато праці, великих зусиль, напруження для виконання, здійснення, подолання, опанування, втілення й т. ін.; важкий (у 4 знач.). Пита [дівчина]: чи трудна в їх панщина?... Словник української мови у 20 томах
6. трудний — -а, -е. 1》 Який вимагає багато праці, великих зусиль, напруження для виконання, здійснення, подолання, опанування, втілення й т. ін.; важкий (у 4 знач.). || Якого важко заробити, який добувається тяжкою працею; нелегкий. || Утомливий, виснажливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. трудний — ВАЖКИ́Й (про життя, життєві обставини, відрізок часу тощо — сповнений труднощів, горя, поневірянь і т. ін.; пов'язаний з великими турботами або неприємностями), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ТРУДНИ́Й, ГОРЬО́ВАНИЙ, ГОРЬОВИ́Й, ЛИХИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
8. трудний — ТРУДНИ́Й, а́, е́. 1. Який вимагає багато праці, великих зусиль, напруження для виконання, здійснення, подолання, опанування, втілення й т. ін.; важкий (у 4 знач.). Пита [дівчина]: чи трудна в їх панщина?... Словник української мови в 11 томах
9. трудний — Трудний, -а, -е 1) Трудный, нелегкій, тяжелый, стоющій много труда, горя. Пані, серце, се мої трудні гроші.... я позбувся жінки своєї. Рудч. Ск. І. 163. 2) Удрученный. Серце моє трудне! Чого ти бажаєш, що в тебе болить? Шевч. Словник української мови Грінченка