1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тріангуляція

тріангуля́ція

-ї, ж.

1》 мат. Метод визначення великих відстаней на земній поверхні, за яким остання розбивається, поділяється на трикутники.

2》 геод. Визначення положення опорних точок на земній поверхні для топографічного знімання місцевості.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріангуляція — тріангуля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тріангуляція — ТРІАНГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. мат. Метод визначення великих відстаней на земній поверхні, за яким остання розбивається, поділяється на трикутники; при цьому вимірюється сторона одного з трикутників і горизонтальні кути всіх трикутників безпосередньо... Словник української мови у 20 томах
  3. тріангуляція — тріангуля́ція (від лат. triangulum – трикутник) 1. Метод геодезичних вимірювань па місцевості за допомогою системи трикутників. 2. Метод вимірювання довжини дуги меридіана обчисленням сторін ряду трикутників. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тріангуляція — ТРІАНГУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. мат. Метод визначення великих відстаней на земній поверхні, за яким остання розбивається, поділяється на трикутники; при цьому вимірюється сторона одного з трикутників і горизонтальні кути всіх трикутників безпосередньо... Словник української мови в 11 томах
  5. тріангуляція — (лат. — трикутник) Система пропорціонування споруд за допомогою трикутників (докл. див. пропорційна система). Найпоширенішою була у Стародавньому Єгипті і в західноєвропейській архітектурі готичного стилю. Архітектура і монументальне мистецтво