трійко
трі́йко
невідм., числ. кільк., збірн., розм.
Те саме, що троє.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трійко — трі́йко числівник кількісний троє збірн., розм. Орфографічний словник української мови
- трійко — ТРІ́ЙКО, невідм., числ. кільк., збірн., розм. Те саме, що тро́є. Зосталося тепер у Одарчиній хаті тілько трійко – Горпина, Солоха та вона (Панас Мирний); Впіймалося з трійко окунців, і Миколина юшка їлася з апетитом (Ю. Словник української мови у 20 томах
- трійко — ТРИ (назва числа 3 і його цифрового позначення), ТРІ́ЙКА, ТРО́Є збірн., ТРІ́ЙКО збірн. розм., ТРІ́ЙЦЯ збірн. розм. Словник синонімів української мови
- трійко — ТРІ́ЙКО, невідм., числ. кільк., збірн., розм. Те саме, що тро́є. Зосталося тепер у Одарчиній хаті тілько трійко — Горпина, Солоха та вона (Мирний, І, 1954, 61); Впіймалося з трійко окунців, і Миколина юшка їлася з апетитом (Збан., Курил. Словник української мови в 11 томах