1. Великий тлумачний словник сучасної мови

трійний

трійни́й

-а, -е.

Стос. до трьох.

Трійне правило — правило для розв'язання арифметичних задач, у яких величини пов'язані прямо чи обернено пропорційною залежністю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трійний — трійни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. трійний — [тр'ійний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. трійний — ТРІЙНИ́Й, а́, е́: △ Трійне́ пра́вило див. пра́вило. Словник української мови у 20 томах
  4. трійний — ТРІЙНИ́Й, а́, е́: ∆ Трійне́ пра́вило — правило для розв’язання арифметичних задач, у яких величини пов’язані прямою або обернено пропорційною залежністю. Словник української мови в 11 томах