трійний
ТРІЙНИ́Й, а́, е́:
△ Трійне́ пра́вило див. пра́вило.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трійний — трійни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- трійний — [тр'ійний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- трійний — -а, -е. Стос. до трьох. Трійне правило — правило для розв'язання арифметичних задач, у яких величини пов'язані прямо чи обернено пропорційною залежністю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трійний — ТРІЙНИ́Й, а́, е́: ∆ Трійне́ пра́вило — правило для розв’язання арифметичних задач, у яких величини пов’язані прямою або обернено пропорційною залежністю. Словник української мови в 11 томах