трійло

ТРІ́ЙЛО, а, с., діал.

Отрута.

Він чув від неї страшну історію про те, .. як вона потім думала собі смерть заподіяти, як налагодила собі трійла з сірників, але скляночка з отрутою розбилася (Л. Мартович);

Лякаюся її [зради], – се демон злий, .. розпука, що втискає в руки трійло (Уляна Кравченко);

* У порівн. А мелодія пісні – неначе солодке трійло, яким вона сама себе затроює [затруює], а більше нікого (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трійло — трі́йло іменник середнього роду отрута діал. Орфографічний словник української мови
  2. трійло — див. отрута Словник синонімів Вусика
  3. трійло — -а, с., зах. Отрута. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трійло — ОТРУ́ТА (речовина, здатна викликати отруєння), ТРУ́НОК, ТРУТИ́ЗНА фольк., ТРУ́ТА фольк., ТРУТИ́НА́ фольк., ТРУТІ́ВКА фольк., ТРІ́ЙЛО діал., ОТРУ́Я діал., ОТРІ́Й діал., ЯД, ЇДЬ діал.; ДАННЯ́ етн. заст. (дана з напоєм або стравою). Словник синонімів української мови
  5. трійло — ТРІ́ЙЛО, а, с., діал. Отрута. Він чув від неї страшну історію про те,.. як вона потім думала собі смерть заподіяти, як налагодила собі трійла з сірників, але скляночка з отрутою розбилася (Март., Тв., 1954, 448); Лякаюся її [зради], — се демон злий,.. Словник української мови в 11 томах
  6. трійло — Трійло, -ла с. = трійка. Вх. Зн. 71. Вх. Пч. II. 26. Словник української мови Грінченка