тріпотатися

тріпота́тися

-очуся, -очешся, недок.

Те саме, що тріпотати 1), 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріпотатися — тріпота́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тріпотатися — див. дрижати Словник синонімів Вусика
  3. тріпотатися — ТРІПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, недок. Те саме, що тріпота́ти 1, 2. Лиш зелений листок перед бурею так тріпочеться, як її Катерина (В. Словник української мови у 20 томах
  4. тріпотатися — БИ́ТИСЯ (робити різкі, судорожні рухи всім тілом), ПОБИВА́ТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИСЯ, ТРІПОТА́ТИ (ТРІПОТІ́ТИ) підсил., ТРІПОТА́ТИСЯ підсил. — Док.: ті́пнутися, ті́пнути, трі́пну́тися, тріпону́ти, тріпону́тися. Словник синонімів української мови
  5. тріпотатися — ТРІПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, недок. Те саме, що тріпота́ти 1, 2. Лиш зелений листок перед бурею так тріпочеться, як її Катерина (Стеф., І, 1949, 236); А над головою Чайнятко [Чаєнятко] кигиче, Тріпочеться, в’ється І далі десь кличе (Дн. Чайка, Тв. Словник української мови в 11 томах
  6. тріпотатися — Тріпота́тися, -чу́ся, -чешся гл. 1) = трепотатися. Каже вовк: «А дивись, собако, чи в мене хвіст трепочеться»? Грин. II. 241. 2) Яриться, метаться, выходить изъ себя. Шейк. Як ся стане тріпотати, тра з хати, втікати. Гол. Словник української мови Грінченка