туманність
тума́нність
-ності, ж.
1》 Скупчення туману (див. туман I 1)).
2》 перен. Невиразність, нечіткість, заплутаність чого-небудь.
|| Неясне, заплутане місце у мові і т. ін.
3》 астр. Зоряна система, що знаходиться на дуже великій віддалі від Землі і має вигляд туманної плями на небі. Туманність Андромеди.
|| Скупчення газу й пилу в космічному просторі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- туманність — туманність, род. туманності, мн. туманності, род. мн. туманностей область підвищеної концентрації міжзоряної речовини, хмара газу і пилу, де зароджуються зорі. Фізико-технічний словник-мінімум
- туманність — тума́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- туманність — [туман':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- туманність — ТУМА́ННІСТЬ, ності, ж. 1. Скупчення туману (див. тума́н¹ 1). Волохатий туман стелився над Дніпром. І тільки там, де перегатки, розтоплюючи туманність, ярко горіли огні (Г. Коцюба); Сіра холодна туманність диміла над порожніми полями й лісами (В. Бабляк). Словник української мови у 20 томах
- туманність — Тума́нність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- туманність — ТУМА́ННІСТЬ, ності, ж. 1. Скупчення туману ( див. тума́н¹ 1). Волохатий туман стелився над Дніпром. І тільки там, де перегатки, розтоплюючи туманність, ярко горіли огні (Коцюба, Нові береги, 1959, 53)... Словник української мови в 11 томах