туманність

ТУМА́ННІСТЬ, ності, ж.

1. Скупчення туману ( див. тума́н¹ 1).

Волохатий туман стелився над Дніпром. І тільки там, де перегатки, розтоплюючи туманність, ярко горіли огні (Коцюба, Нові береги, 1959, 53);

Сіра холодна туманність диміла над порожніми полями й лісами (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 96).

2. перен. Невиразність, нечіткість, заплутаність чого-небудь.

Як примітивізм і натуралізм, мистецтву протипоказана і зайва ускладненість, туманність вираження думки (Літ. Укр., 7.IV 1964, 3);

За дивовижною простотою, конкретністю та живописною виразністю, відсутністю будь-якої романтичної туманності.. картини природи у творчості Шевченка можна порівняти лише з пушкінськими пейзажами (Рад. літ-во, 9, 1965, 51);

// Неясне, заплутане місце у мові і т. ін.

Говорив Старов на цей раз досить ясно, без властивих йому туманностей (Ільч., Серце жде, 1939, 197).

3. астр. Зоряна система, що знаходиться на дуже великій віддалі від Землі і має вигляд туманної плями на небі. Туманність Андромеди;

// Скупчення газу й пилу в космічному просторі.

Міжзоряний простір не пустий. Він заповнений частинками газу й пилу. При достатній густині газо-пилові частинки утворюють великі туманності, які бувають світлими і темними (Наука.., 9, 1964, 52).

∆ Позагалакти́чні тума́нності див. позагалакти́чний;

Планета́рні тума́нності див. планета́рний².

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туманність — туманність, род. туманності, мн. туманності, род. мн. туманностей область підвищеної концентрації міжзоряної речовини, хмара газу і пилу, де зароджуються зорі. Фізико-технічний словник-мінімум
  2. туманність — тума́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. туманність — [туман':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. туманність — ТУМА́ННІСТЬ, ності, ж. 1. Скупчення туману (див. тума́н¹ 1). Волохатий туман стелився над Дніпром. І тільки там, де перегатки, розтоплюючи туманність, ярко горіли огні (Г. Коцюба); Сіра холодна туманність диміла над порожніми полями й лісами (В. Бабляк). Словник української мови у 20 томах
  5. туманність — -ності, ж. 1》 Скупчення туману (див. туман I 1)). 2》 перен. Невиразність, нечіткість, заплутаність чого-небудь. || Неясне, заплутане місце у мові і т. ін. 3》 астр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. туманність — Тума́нність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)