тупнути

ту́пнути

-ну, -неш, док.

Однокр. до тупати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тупнути — ту́пнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тупнути — ТУ́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ту́пати. Гнат .. тупнув ногами об підлогу, оббиваючи грязюку (Григорій Тютюнник); Іван тупнув на місці, виставив ногу, струснув усім тілом і поплив в легкім гуцульськім танці (М. Коцюбинський); Баба раптом розгнівалася й тупнула на діда ногою (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  3. тупнути — ТУ́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ту́пати. Гнат.. тупнув ногами об підлогу, оббиваючи грязюку (Тют., Вир, 1964, 33); Іван тупнув на місці, виставив ногу, струснув усім тілом і поплив в легкім гуцульськім танці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  4. тупнути — Тупнути, -ну, -неш гл. Топнуть. Серед степу тупне кінь ногою. Шевч. 16. Треба й на свого филозофа тупнути раз та другий. Левиц. Пов. 76. Словник української мови Грінченка