тупнути
ТУ́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ту́пати.
Гнат.. тупнув ногами об підлогу, оббиваючи грязюку (Тют., Вир, 1964, 33);
Іван тупнув на місці, виставив ногу, струснув усім тілом і поплив в легкім гуцульськім танці (Коцюб., II, 1955, 348);
Баба раптом розгнівалася й тупнула на діда ногою (Ю. Янов., І, 1954, 110).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тупнути — ту́пнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- тупнути — ТУ́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ту́пати. Гнат .. тупнув ногами об підлогу, оббиваючи грязюку (Григорій Тютюнник); Іван тупнув на місці, виставив ногу, струснув усім тілом і поплив в легкім гуцульськім танці (М. Коцюбинський); Баба раптом розгнівалася й тупнула на діда ногою (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- тупнути — -ну, -неш, док. Однокр. до тупати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тупнути — Тупнути, -ну, -неш гл. Топнуть. Серед степу тупне кінь ногою. Шевч. 16. Треба й на свого филозофа тупнути раз та другий. Левиц. Пов. 76. Словник української мови Грінченка