1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тупотіти

тупоті́ти

-очу, -отиш і тупотати, -очу, -очеш, недок.

1》 Часто й гучно стукати ногами, йдучи або біжучи, ходячи чи бігаючи.

|| розм. Іти чи бігти, часто й гучно стукаючи ногами об підлогу, землю.

2》 Часто тупати, бити ногами (ногою) об підлогу, землю.

|| Такою дією виражати нетерпіння, роздратування і т. ін.

|| на кого. Дуже сердитися, гніватися на когось, б'ючи ногами (ногою) об підлогу, землю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тупотіти — тупоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тупотіти — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  3. тупотіти — ТУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ТУПОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок. 1. Часто й гучно стукати ногами, йдучи або біжучи, ходячи або бігаючи. Овечки мекекають; кози собі теж за ними, та тупотять, та бігають по загороді... (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. тупотіти — Тупота́ти, -почу́, -по́чеш, -по́чуть; не тупочи́, -чі́ть і тупоті́ти, -почу́, -поти́ш, -потя́ть; не тупоти́, -ті́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тупотіти — ТУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ТУПОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок. 1. Часто й гучно стукати ногами, йдучи або біжучи, ходячи або бігаючи. Овечки мекекають; кози собі теж за ними, та тупотять, та бігають по загороді… (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  6. тупотіти — Тупоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. = тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить. н. п. Словник української мови Грінченка