1. Великий тлумачний словник сучасної мови

турбуватися

турбува́тися

-уюся, -уєшся, недок.

1》 Бути неспокійним, хвилюватися; непокоїтися.

|| за кого – що, про кого – що, ким, чим. Виявляти занепокоєння стосовно кого-небудь, з приводу чогось.

2》 Виявляти увагу до чиїхось потреб, піклуватися про кого-, що-небудь.

Не турбуйтесь; Можете не турбуватися — а) ввічлива відмова на якесь запрошення, пропозицію і т. ін.; б) прохання не утруднювати себе, дбаючи про когось

3》 чим, біля (коло) чого і без додатка. Активно діяти, що-небудь робити, клопотатися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турбуватися — турбува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. турбуватися — Непокоїтися, не мати <�знати> спокою, клопотати <�сушити> голову, с. тривожитися, бентежитися, хвилюватися; (- кого) виявляти увагу до, піклуватися, бідкувати <�побиватися> за ким; (чим) дбати про що; (з ч. не) спокійно спати. Словник синонімів Караванського
  3. турбуватися — див. дбати; допомагати; сердитися; хвилюватися Словник синонімів Вусика
  4. турбуватися — [турбуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. турбуватися — ТУРБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Бути неспокійним, хвилюватися; непокоїтися. – Не турбуйся, стара, не буде твоя Катруся в нарузі! (Марко Вовчок); – А я тут уже турбуюся. Обідати пора, а вас нема (І. Словник української мови у 20 томах
  6. турбуватися — ТУРБУВА́ТИСЯ за кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ким, чим, ДБА́ТИ про кого-що, за кого-що, КЛОПОТА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ОПІКА́ТИ (ОПІ́КУВАТИ) кого... Словник синонімів української мови
  7. турбуватися — Турбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся ким, за кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. турбуватися — ТУРБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Бути неспокійним, хвилюватися; непокоїтися. — Не турбуйся, стара, не буде твоя Катруся в нарузі! (Вовчок, І, 1955, 98); — А я тут уже турбуюся. Обідати пора, а вас нема (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. турбуватися — Турбуватися, -буюся, -єшся гл. Безпокоиться, тревожиться, волноваться. Купуй сукню шиту і хату щиту, та й не турбуйся. Ном. № 8114. Не турбуйся, моя дівчино, о своїй пригоді. Чуб. V. 1201. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами, як підростуть крильця, то розлетимося й сами. Мет. 358. Словник української мови Грінченка