турище
тури́ще
-а, ч.
Збільш. до тур II.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- турище — тури́ще іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- турище — ТУРИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до тур². З другої стіни гляділа величезна голова тура – здобич самого Палія, котрого дикий турище трохи не підняв на свої криві роги (Д. Мордовець). Словник української мови у 20 томах
- турище — ТУРИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до тур². З другої стіни гляділа величезна голова тура — здобич самого Палія, котрого дикий турище трохи не підняв на свої криві роги (Морд., І, 1958, 164). Словник української мови в 11 томах
- турище — Турище, -ща с. ув. отъ тур. Дикий турище трохи не підняв на свої криві роги. Морд. Пл. 97. Словник української мови Грінченка