турченя
турченя́
-яти, турча, -ати, с.
Дитина турка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- турченя — турченя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- турченя — ТУРЧЕНЯ́, ня́ти, ТУРЧА́, а́ти, с. Дитина турка. [Настя:] Ти жінка нечистого турка, ворога нашої України, породила отих нечистих турченят, що, може, колись спалять не один раз наш Богуслав..! (І. Словник української мови у 20 томах
- турченя — Турченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- турченя — ТУРЧЕНЯ́, я́ти, ТУРЧА́, а́ти, с. Дитина турка. [Настя:] Ти жінка нечистого турка, ворога нашої України, породила отих нечистих турченят, що, може, колись спалять не один раз наш Богуслав..! (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах