тьмяно

тьмя́но

Присл. до тьмяний.

|| у знач. присудк. сл. Недостатньо світла, освітлення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тьмяно — тьмя́но прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тьмяно — ТЬМЯ́НО. Присл. до тьмя́ний. Тьмяно світяться вікна у маленькій халупці (М. Коцюбинський); Дощ посилювався, вогні в російському таборі тьмяно мерехтіли (П. Кочура); Біля воріт парового млина тьмяно горів ліхтарик (А. Словник української мови у 20 томах
  3. тьмяно — Тьмя́но, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. тьмяно — ТЬМЯ́НО. Присл. до тьмя́ний. Тьмяно світяться вікна у маленькій халупці (Коцюб., І, 1955, 387); Дощ посилювався, вогні в російському таборі тьмяно мерехтіли (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах