тютюнець
тютюне́ць
-нця, ч.
Пестл. до тютюн 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тютюнець — тютюне́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тютюнець — див. тютюн Словник синонімів Вусика
- тютюнець — [т'ут'унец'] -н'ц'у, ор. -нцем, м. (на) -н'ц'і, р. мн. -н'ц'іў Орфоепічний словник української мови
- тютюнець — ТЮТЮНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Пестл. до тютю́н 1. Еней, по човну походжая [походжаючи], Роменський тютюнець курив (І. Котляревський); Яким Іванович починав крутити цигарку, щедро частуючи тютюнцем і Тургана (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- тютюнець — Тютюне́ць, -нцю́; -нці́, -нці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тютюнець — ТЮТЮНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Пестл. до тютю́н 1. Еней, по човну походжая [походжаючи], Роменський тютюнець курив (Котл., І, 1952, 164); Яким Іванович починав крутити цигарку, щедро частуючи тютюнцем і Тургана (Збан., Сеспель, 1961, 79). Словник української мови в 11 томах
- тютюнець — Тютюнець, -нцю м. Табачокъ. Коли ти курець, — май свою люльку й тютюнець. Ном. № 12601. Роменський тютюнець курив. Котл. Ен. IV. 13. Словник української мови Грінченка