1. Словник української мови в 11 томах

тютюнець

ТЮТЮНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Пестл. до тютю́н 1.

Еней, по човну походжая [походжаючи], Роменський тютюнець курив (Котл., І, 1952, 164);

Яким Іванович починав крутити цигарку, щедро частуючи тютюнцем і Тургана (Збан., Сеспель, 1961, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тютюнець — тютюне́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тютюнець — див. тютюн Словник синонімів Вусика
  3. тютюнець — [т'ут'унец'] -н'ц'у, ор. -нцем, м. (на) -н'ц'і, р. мн. -н'ц'іў Орфоепічний словник української мови
  4. тютюнець — ТЮТЮНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Пестл. до тютю́н 1. Еней, по човну походжая [походжаючи], Роменський тютюнець курив (І. Котляревський); Яким Іванович починав крутити цигарку, щедро частуючи тютюнцем і Тургана (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  5. тютюнець — -нця, ч. Пестл. до тютюн 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тютюнець — Тютюне́ць, -нцю́; -нці́, -нці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тютюнець — Тютюнець, -нцю м. Табачокъ. Коли ти курець, — май свою люльку й тютюнець. Ном. № 12601. Роменський тютюнець курив. Котл. Ен. IV. 13. Словник української мови Грінченка