тімениця
ті́мениця
-і, ж., заст.
Кірка з відмерлих часточок шкіри й бруду, що утворюється на тім'ї у немовлят; іноді – на тілі в дорослих.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тімениця — ті́мениця іменник жіночого роду кірка на тім'ї рідко Орфографічний словник української мови
- тімениця — ТІ́МЕНИЦЯ, і, ж., заст. Кірка з відмерлих часточок шкіри й бруду, що утворюється на тім'ї у немовлят; іноді – на тілі в дорослих. Тімениці повно й на шиї й на руках; ноги попухли (Ганна Барвінок); У няньки був біленький цуцик, Її він завжди забавляв; .. Словник української мови у 20 томах
- тімениця — Ті́мениця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тімениця — ТІ́МЕНИЦЯ, і, ж., заст. Кірка з відмерлих часточок шкіри й бруду, що утворюється на тім’ї у немовлят; іноді — на тілі в дорослих. Тімениці повно й на шиї й на руках; ноги попухли (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах