убілювати
убі́лювати
(вбілювати), -юю, -юєш, убіляти (вбіляти), -яю, -яєш, недок., убілити (вбілити), убілю, убілиш, док., перех.
1》 Робити білим.
2》 тільки док., розм., рідко. Вибілити (полотно).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- убілювати — убі́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- убілювати — УБІ́ЛЮВАТИ (ВБІ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, УБІЛЯ́ТИ (ВБІЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УБІЛИ́ТИ (ВБІЛИ́ТИ), убілю́, убі́лиш, док., що. 1. Робити білим. Скувала озеро зима, .. вбілила простори снігами (І. Гончаренко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- убілювати — УБІ́ЛЮВАТИ (ВБІ́ЛЮВАТИ), юю, юєш, УБІЛЯ́ТИ (ВБІЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УБІЛИ́ТИ (ВБІЛИ́ТИ), убілю́, убі́лиш, док., перех. 1. Робити білим. Скувала озеро зима,.. вбілила простори снігами (Гонч., Вибр., 1959, 275); *Образно. Словник української мови в 11 томах