1. Великий тлумачний словник сучасної мови

увінчаний

уві́нчаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до увінчати.

|| увінчано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увінчаний — уві́нчаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. увінчаний — УВІ́НЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до увінча́ти. Зустрічайте його ви литаврами. Він сьогодні закиданий квітами, він сьогодні увінчаний лаврами (П. Тичина); Купала був увінчаний тою славою, яку достойно заслужив (М. Словник української мови у 20 томах
  3. увінчаний — УВІ́НЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до увінча́ти. Зустрічайте його ви литаврами. Він сьогодні закиданий квітами, він сьогодні увінчаний лаврами (Тич. Словник української мови в 11 томах