угадувати

уга́дувати

(вгадувати), -ую, -уєш, недок., угадати (вгадати), -аю, -аєш, док.

1》 перех. і неперех. Ураховуючи певні особливості, ознаки або прикмети, робити правильні висновки про що-небудь; здогадуватися.

|| Доходити до певної думки на підставі суб'єктивних почуттів, інтуїтивно.

|| Розгадувати щось загадкове, таємниче, незрозуміле для інших.

|| Розгадувати чиюсь таємницю, прихований зміст чого-небудь.

|| Дізнаватися наперед, передбачати що-небудь.

|| Давати правильну відповідь на загадку; відгадувати.

2》 перех. і неперех. Пізнавати знайому людину чи щось уже бачене, знайоме або відгадувати відому людину чи щось відоме.

3》 перех. і неперех. Намагатися навмання дати правильну відповідь; випадково виявлятися правим у чому-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угадувати — (робити спробу передбачати появу чогось) (загадку) відгадувати, (натрапити на правильну думку) догадуватися, додумуватися, док. збагнути, зрозуміти, зміркувати, зметикувати. Словник синонімів Полюги
  2. угадувати — уга́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. угадувати — Відгадувати, здогадуватися, додумуватися; (секрет) розгадувати; (душею) відчувати; (долю) передбачати, казати наперед; (кого) розпізнавати, (щось знайоме) пізнавати, упізнавати; док. УГАДАТИ, збагнути, зрозуміти, ВТОРОПАТИ, о. схопити за хвіст <�хвоста>; (влучно) як в око вліпити. Словник синонімів Караванського
  4. угадувати — УГА́ДУВАТИ (ВГА́ДУВАТИ), ую, уєш, недок., УГАДА́ТИ (ВГАДА́ТИ), а́ю, а́єш, док. 1. що і без прям. дод. Ураховуючи певні особливості, ознаки або прикмети, робити правильні висновки про що-небудь; здогадуватися. – Бачу... Словник української мови у 20 томах
  5. угадувати — ЗДОГА́ДУВАТИСЯ (робити правильні висновки, враховуючи певні прикмети, натяки і т. ін.), ДОГА́ДУВАТИСЯ, ПРИПУСКА́ТИ, ДОПУСКА́ТИ, ПІДОЗРІВА́ТИ (ПІДО́ЗРЮВАТИ). — Док.: здогада́тися, догада́тися, припусти́ти, допусти́ти. Словник синонімів української мови
  6. угадувати — Уга́дувати, -дую, -дуєш, -дує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. угадувати — УГА́ДУВАТИ (ВГА́ДУВАТИ), ую, уєш, недок., УГАДА́ТИ (ВГАДА́ТИ), а́ю, а́єш, док. 1. перех. і неперех. Ураховуючи певні особливості, ознаки або прикмети, робити правильні висновки про що-небудь; здогадуватися. Словник української мови в 11 томах
  8. угадувати — Угадувати, -дую, -єш сов. в. угада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Угадывать, угадать, отгадывать, отгадать, догадываться, догадаться. Так і циган угадував, що завтра буде хоч дощ, хоч сніг, хоч сояшно. Ном. № 6515. Вгадай мені, мати, сей сон. Макс. Словник української мови Грінченка