уговорити

уговори́ти

див. уговорювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уговорити — уговори́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уговорити — УГОВОРИ́ТИ див. угово́рювати. Словник української мови у 20 томах
  3. уговорити — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  4. уговорити — УГОВОРИ́ТИ див. угово́рювати. Словник української мови в 11 томах
  5. уговорити — Уговори́ти, -рю́, -риш см. уговоряти. Словник української мови Грінченка