1. Словник української мови Грінченка

уговорити

Уговори́ти, -рю́, -риш

см. уговоряти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уговорити — уговори́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уговорити — УГОВОРИ́ТИ див. угово́рювати. Словник української мови у 20 томах
  3. уговорити — див. уговорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уговорити — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. уговорити — УГОВОРИ́ТИ див. угово́рювати. Словник української мови в 11 томах