1. Великий тлумачний словник сучасної мови

угризати

угриза́ти

(вгризати), -аю, -аєш, недок., угризти (вгризти), -зу, -зеш, док., перех.

1》 Гризучи, відкушувати, їсти; бути спроможним гризти що-небудь взагалі.

2》 перев. із запереч., перен., розм. Бути неспроможним обробити якусь тверду поверхню відповідним знаряддям.

|| Не могти розв'язати надто складне завдання тощо.

|| тільки. кого. Завдавати неприємності кому-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угризати — угриза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. угризати — УГРИЗА́ТИ (ВГРИЗА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УГРИ́ЗТИ (ВГРИ́ЗТИ), зу́, зе́ш, док., кого, що. 1. Гризучи, відкушувати, їсти; бути спроможним гризти що-небудь взагалі. Узяв Тюрін [ковбасу], понюхав: – А-а-а... Красота! Ще й з часничком!.. Словник української мови у 20 томах
  3. угризати — УГРИЗА́ТИ (ВГРИЗА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УГРИ́ЗТИ (ВГРИ́ЗТИ), зу́, зе́ш, док., перех. 1. Гризучи, відкушувати, їсти; бути спроможним гризти що-небудь взагалі. Узяв Тюрін [ковбасу], понюхав: — А-а-а… Красота! Ще й з часничком!.. Словник української мови в 11 томах