удостоєний
удосто́єний
(вдостоєний), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до удостоїти.
|| удостоєно (вдостоєно), безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удостоєний — удосто́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- удостоєний — УДОСТО́ЄНИЙ (ВДОСТО́ЄНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до удосто́їти. Радою Академії Шевченко був удостоєний звання некласного художника (О. Корнійчук); // удосто́єно, безос. пред. Велику групу учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС удостоєно державних нагород (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- удостоєний — УДОСТО́ЄНИЙ (ВДОСТО́ЄНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до удосто́їти. Радою Академії Шевченко був удостоєний звання некласного художника (Корн., Разом із життям, 1950, 8); Комуністична партія і Радянський уряд високо оцінюють роботу голів колгоспів. Словник української мови в 11 томах