удостоєний
УДОСТО́ЄНИЙ (ВДОСТО́ЄНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до удосто́їти.
Радою Академії Шевченко був удостоєний звання некласного художника (О. Корнійчук);
// удосто́єно, безос. пред.
Велику групу учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС удостоєно державних нагород (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удостоєний — удосто́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- удостоєний — (вдостоєний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до удостоїти. || удостоєно (вдостоєно), безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удостоєний — УДОСТО́ЄНИЙ (ВДОСТО́ЄНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до удосто́їти. Радою Академії Шевченко був удостоєний звання некласного художника (Корн., Разом із життям, 1950, 8); Комуністична партія і Радянський уряд високо оцінюють роботу голів колгоспів. Словник української мови в 11 томах