ужитий

ужи́тий

(вжитий), -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ужити I.

2》 у знач. прикм. Який був у вжитку, використовувався.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ужитий — ужи́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ужитий — УЖИ́ТИЙ (ВЖИ́ТИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до ужи́ти¹. Сформульовано об'єктивні та суб'єктивні ознаки стійкості, під якою пропонується розуміти здатність групи до тривалого функціонування та успішної протидії заходам... Словник української мови у 20 томах
  3. ужитий — УЖИ́ТИЙ (ВЖИ́ТИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ужи́ти¹. 2. у знач. прикм. Який був у вжитку, використовувався. Сірко.. забирав з кухні і виносив відро з ужитою водою (Сенч., Опов., 1959, 194). Словник української мови в 11 томах