узнавати
узнава́ти
(взнавати), -наю, -наєш, недок., узнати (взнати), -наю, -наєш, док., перех. і неперех.
1》 Одержувати відомості, дізнаватися про кого-, що-небудь.
|| Довідуватися про кого-, що-небудь, розпитуючи, вивідуючи, спостерігаючи і т. ін.
|| перев. док. Виявити або викрити що-небудь.
2》 Вивчати, пізнавати кого-, що-небудь.
3》 перев. док. Зазнати особисто, пізнати на власному досвіді, пережити, відчути щось.
4》 Розпізнавати кого-, що-небудь за якимись ознаками, даними.
|| Виявляти, розкривати сутність кого-, чого-небудь.
5》 рідко. Визнавати когось, щось; вважати яким-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узнавати — Визнавати [VI] Словник з творів Івана Франка
- узнавати — узнава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- узнавати — 1. пізнавати, пізнати, розпізнавати, розпізнати, порозпізнавати, спізнавати, спізнати, поспізнавати, упізнавати, упізнати, повпізнавати, запізнаватися, запізнатися, позапізнаватися 2. дізнаватися, дізнатися, подізнаватися, див. рекогноскувати, слідити, підстерегати, шпіонити Словник чужослів Павло Штепа
- узнавати — УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), наю́, нає́ш, недок., УЗНА́ТИ (ВЗНА́ТИ), на́ю, на́єш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Одержувати відомості, дізнаватися про кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
- узнавати — ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм. Словник синонімів української мови
- узнавати — УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), наю́, нає́ш, недок., УЗНА́ТИ (ВЗНА́ТИ), на́ю, на́єш, док., перех. і неперех. 1. Одержувати відомості, дізнаватися про кого-, що-небудь. Багато узнавала Катерина од дівчат про людей, ще більше говорили вони про себе (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах