уколюватися

уко́люватися

I (вколюватися), -ююся, -юєшся, недок., уколотися (вколотися), -олюся, -олешся, док.

Уколювати себе чим-небудь.

II див. вколюватися I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уколюватися — уко́люватися 1 дієслово недоконаного виду уколювати себе чимось гострим уко́люватися 2 дієслово недоконаного виду встромлятися Орфографічний словник української мови
  2. уколюватися — УКО́ЛЮВАТИСЯ див. вко́люватися. Словник української мови у 20 томах
  3. уколюватися — УКО́ЛЮВАТИСЯ¹ (ВКО́ЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УКОЛО́ТИСЯ (ВКОЛО́ТИСЯ), олю́ся, о́лешся, док. Уколювати себе чим-небудь. Отже ж щодня я і голюся, Аж пасока юшить із бороди; То гребінцем чесавшись уколюся... Словник української мови в 11 томах