уколюватися
уко́люватися
I (вколюватися), -ююся, -юєшся, недок., уколотися (вколотися), -олюся, -олешся, док.
Уколювати себе чим-небудь.
II див. вколюватися I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уколюватися — уко́люватися 1 дієслово недоконаного виду уколювати себе чимось гострим уко́люватися 2 дієслово недоконаного виду встромлятися Орфографічний словник української мови
- уколюватися — УКО́ЛЮВАТИСЯ див. вко́люватися. Словник української мови у 20 томах
- уколюватися — УКО́ЛЮВАТИСЯ¹ (ВКО́ЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УКОЛО́ТИСЯ (ВКОЛО́ТИСЯ), олю́ся, о́лешся, док. Уколювати себе чим-небудь. Отже ж щодня я і голюся, Аж пасока юшить із бороди; То гребінцем чесавшись уколюся... Словник української мови в 11 томах