1. Великий тлумачний словник сучасної мови

укривати

укрива́ти

(вкривати), -аю, -аєш, недок., укрити (вкрити), -ию, -иєш, док., перех.

1》 Накладати, натягати зверху на кого-, що-небудь якесь накриття для тепла, захисту від чогось.

2》 Розміщуючись на якомусь просторі, покривати, заповнювати його.

|| Устилати шаром, густо покривати поверхню чого-небудь (про сніг, пил і т. ін.).

|| Заволікати, застилати, затягати що-небудь (про хмари, туман і т. ін.).

|| Густо рости, квітнути, покриваючи собою що-небудь (про рослинність).

|| Виступати, з'являтися суцільно або густо (на обличчі, тілі і т. ін.).

3》 Робити дах або яке-небудь інше накриття над будівлею і т. ін.

4》 Ховати від кого-, чого-небудь, роблячи непомітним.

|| Надавати притулок кому-небудь, допомагати сховатися тому, кого переслідують.

|| Охороняти, уберігати, рятувати від чогось.

|| Приховувати, утаювати що-небудь від когось.

5》 Розлягатися з силою в кінці чийогось виступу, висловлювання, промови і т. ін., заглушаючи їх (про вигуки, оплески і т. ін.). Укривати ганьбою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укривати — укрива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. укривати — Накривати, покривати, устилати; (хмарами) заволікати, застилати, затягати; (квітами) уквітчувати, устеляти; (що) (- піт) заливати, з'являтися на чому; (від зла) ховати, охороняти, берегти, рятувати; (слова промовця оплесками) заглушати; ІД. (ганьбою) ганьбити, (славою) уславляти. Словник синонімів Караванського
  3. укривати — УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УКРИ́ТИ (ВКРИ́ТИ), и́ю, и́єш, док., кого, що. 1. Накладати, натягати зверху на кого-, що-небудь якесь накриття для тепла, захисту від чогось. Словник української мови у 20 томах
  4. укривати — сла́ва уві́нчує (укрива́є, покрива́є) / увінча́ла (укри́ла, покри́ла) кого, що. Хто-, що-небудь стає відомим, славнозвісним. Заслужена слава увінчала перші успіхи нового лікаря, і до нього почали приходити пацієнти (Л. Фразеологічний словник української мови
  5. укривати — ОПОВИВА́ТИ (про дим, туман, хмари, пил і т. ін. — поширюючись, укривати з усіх боків), ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ), ОБВОЛІКА́ТИ, ЗАВОЛІКА́ТИ, ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ВКРИВА́ТИ (УКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. укривати — УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УКРИ́ТИ (ВКРИ́ТИ), и́ю, и́єш, док., перех. 1. Накладати, натягати зверху на кого-, що-небудь якесь накриття для тепла, захисту від чогось. Словник української мови в 11 томах
  7. укривати — Укривати, -ваю, -єш сов. в. укрити, укрию, -єш, гл. 1) Укрывать, укрыть, покрывать, покрыть. Ой візьми ж мій жупан синій да вкрий мене. Макс. Вкривав собі хату. Рудч. Ск. II. 92. Буду тою хустиною сідельце вкривати. Мет. 23. Дніпр укрили байдаки. Шевч. Словник української мови Грінченка