укріплений
укрі́плений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до укріпити.
2》 у знач. прикм.Який має оборонні споруди.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- укріплений — укрі́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- укріплений — УКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до укріпи́ти. У самому кінці бронзового віку з'являються перші городища – поселення, укріплені валами і ровами (з наук. літ.); Направо через другу браму, сильно укріплену, і щоб перехід до великого пригородка (з наук. Словник української мови у 20 томах
- укріплений — УКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до укріпи́ти. У самому кінці бронзового віку з’являються перші городища — поселення, укріплені валами і ровами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 92). 2. у знач. прикм. Який має оборонні споруди. Словник української мови в 11 томах