1. Великий тлумачний словник сучасної мови

улещувати

уле́щувати

(влещувати), -ую, -уєш і улещати (влещати), -аю, -аєш, недок., улестити (влестити), улещу, улестиш, док., перех.

Лестощами, обіцянками, умовлянням схиляти до чого-небудь, примушувати згодитися на щось.

|| Привертати до себе лестощами, запобіганням, похвалами і т. ін.; задобрювати.

|| Умовляти ласкаво.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улещувати — уле́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. улещувати — (кого) УЛАСКАВЛЮВАТИ, задобрювати, с. годити як болячці кому, (хвальбою) ЛЕСТИТИ кому, о. мастити словами. Словник синонімів Караванського
  3. улещувати — див. лестити; піддобрюватися; спокушати Словник синонімів Вусика
  4. улещувати — УЛЕ́ЩУВАТИ (ВЛЕ́ЩУВАТИ), ую, уєш і УЛЕЩА́ТИ (ВЛЕЩА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УЛЕСТИ́ТИ (ВЛЕСТИ́ТИ), улещу́, улести́ш, док., кого. Лестощами, обіцянками, умовлянням схиляти до чого-небудь, примушувати згодитися на щось. Словник української мови у 20 томах
  5. улещувати — ЛЕСТИ́ТИ кому й без додатка (нещиро вихваляти кого-, що-небудь), ОБЛЕ́ЩУВАТИ перех., УЛЕ́ЩУВАТИ (ВЛЕ́ЩУВАТИ) перех., УЛЕЩА́ТИ (ВЛЕЩА́ТИ) перех., ПІДЛЕ́ЩУВАТИ перех., ПІДЛЕЩА́ТИ перех. Словник синонімів української мови
  6. улещувати — УЛЕ́ЩУВАТИ (ВЛЕ́ЩУВАТИ), ую, уєш і УЛЕЩА́ТИ (ВЛЕЩА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УЛЕСТИ́ТИ (ВЛЕСТИ́ТИ), улещу́, улести́ш, док., перех. Лестощами, обіцянками, умовлянням схиляти до чого-небудь, примушувати згодитися на щось. Словник української мови в 11 томах