умикання
умика́ння
I -я, с., етн., діал.
Дія за знач. умикати I.
II див. вмикання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умикання — умика́ння 1 іменник середнього роду викрадення дівчини діал. умика́ння 2 іменник середнього роду запуск Орфографічний словник української мови
- умикання — УМИКА́ННЯ¹, я, с., етн., діал. Дія за знач. умика́ти¹. На завершення параду іноземним гостям був приготований сюрприз: джигітування з “умиканням” козаками дівчини-нареченої (О. Гончар). УМИКА́ННЯ² див. вмика́ння. Словник української мови у 20 томах
- умикання — УМИКА́ННЯ¹, я, с., етн., діал. Дія за знач. умика́ти¹. На завершення параду іноземним гостям був приготований сюрприз: джигітування з «умиканням» козаками дівчини-нареченої (Гончар, II, 1959, 365). УМИКА́ННЯ² див. вмика́ння. Словник української мови в 11 томах